Преподобний Іоан Ліствичник

30 березня за новоюліанським календарем повнота Церкви вшановує пам'ять одного із своїх стовпів – преподобного Іоана Ліствичника. Четверта неділя Великого посту безпосередньо призначена святому, і тоді ми докладно поговоримо про книгу сходження на вершини духу, а сьогодні день, коли ми згадаємо тернистий шлях  Синайського відлюдника.

Про походження Іоанна майже не збереглося відомостей. Існує переказ, що він народився близько 570 року і був сином святих Ксенофонта і Марії, пам’ять яких святкується Церквою у січні. У віці шістнадцяти років Іоанн прийшов у Синайський монастир. Наставником та керівником майбутнього преподобного став авва Мартирій. Через чотири роки Іоанн прийняв постриг. Один із присутніх при цьому авва передбачив, що він стане великим світильником Церкви Христової.
Протягом 19-ти років Іоанн трудився в послузі своєму духовному отцю. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоанн обрав усамітнене життя, віддалившись у безлюдне місце, що називалося Тола, де провів 40 років у мовчанні, пості, молитві й покаянних сльозах. Не випадково у “Ліствиці” преподобний Іоанн так говорить про сльози покаяння: «Як вогонь спалює і знищує хмиз, так чиста сльоза омиває всі нечистоти, зовнішні та внутрішні»



Обдарований високим проникливим розумом, наділений глибоким духовним досвідом, він із любов’ю повчав всіх, хто приходив до нього. Одного разу до нього завітали люди, і через заздрощі стали дорікати йому в багатослівності, яку вони пояснювали пихатістю. Преподобний Іоанн наклав на себе обітницю мовчання, щоб не подавати приводу до осуду, і мовчав упродовж року. Заздрісники усвідомили свою помилку і самі звернулися до подвижника з проханням не позбавляти їх духовної користі від бесіди.
Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоанн іноді усамітнювався в печері, але слава про його святість поширилася далеко за межі місця подвигів, і до нього невпинно приходили відвідувачі всіх звань та станів, які жадали почути слово повчання й порятунку.

У віці 75-ти років, після сорокарічного подвижництва на самоті, преподобний був обраний ігуменом Синайської обителі. Близько чотирьох років управляв Іоанн Ліствичник святою обителлю Синая.
Знаючи про мудрість і духовні дарування преподобного Іоанна, Раїфський ігумен від імені всіх ченців своєї обителі просив написати для них “як дороговказ для охочих йти до Небесних врат…” Преподобний, який відрізнявся скромністю, спочатку зніяковів, але потім із послуху взявся до виконання прохання Раїфских ченців.
Своє творіння Іоанн так і назвав — “Ліствиця”, пояснюючи назву наступним чином: “Спорудив я драбину сходження … від земного у святая…, як образ тридцяти років Господнього повноліття, знаменно спорудив ліствицю з 30 ступенів, по якій, досягнувши Господнього віку, опинимося праведними і безпечними від падіння”. Мета цього творіння — навчити, що досягнення спасіння вимагає від людини нелегкої самовідданості й посилених подвигів.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.