Сіль землі

Ви – сіль землі. Наскільки ця метафора точна, безапеляційна, унікальна. Як влучно Господь наш Ісус Христос підібрав під час Своєї Нагірної проповіді слова, закликаючи людей бути… сіллю цієї землі. Спершу це може здатися трохи дивним, але все стає на свої місця, коли розумієш цінність і незамінність цього елементу в природі.

Сіль – не тільки важлива приправа, вона, як і вода, є дуже важливою для нашого життя, без неї ми не могли б існувати. Це цінний природний елемент для життєдіяльності людини і тваринного світу: вона входить до складу крові людини, підтримує водний баланс в організмі, бере участь у передачі нервових імпульсів і рухів м’язів, перенесенні кисню в крові та в інших життєво важливих процесах. Сіль – прекрасний консервант, антисептик і коагулянт. Вона відома також своїми властивостями очищати, давати смак, зберігати продукти від псування, навіть лікувати.
В давні часи сіль була надзвичайно цінним товаром, її називали білим золотом. Гостей у нас завжди зустрічали хлібом-сіллю, ділили хліб-сіль порівну, коли жили спільними інтересами і турботами. А ще про кращих людей свого часу кажуть: вони – сіль землі.



Для мене такі люди зараз – наші герої, захисники, волонтери, рятівники, медики, капелани та всі інші, хто самовіддано протистоїть злу, яке увірвалося в наш спільний дім. Хто жертовно допомагає іншим. Хто з повагою, турботою і любов’ю ставиться до людей, а не перекладає відповідальність на інших, не звинувачує заради самовиправдання, не сіє незгоду.

У Євангелії від Марка читаємо: «Сіль – добра річ; якщо ж сіль не солона буде, чим осолиться? Майте сіль у собі і майте мир між собою» (Мк. 9: 50). Ця «сіль у собі» – це віра в Бога, людська духовність, любов, добро, милосердя. Без такої «солі» не можна повноцінно жити, бо таке буття буде «прісним», без «смаку» і без користі. Але найголовніше те, що сіль не можна замінити будь-яким іншим елементом – так само, як нічим не можна замінити і «сіль духовну».

Тож завжди пам՚ятайте, що за словами Спасителя: «Ви – сіль землі». Бережіть в собі ту її незамінність, користь, смак і лікувальні здібності. Бо «якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть...» (Мф. 5: 13).
Митрополит Київській і всієї України ПЦУ Епіфаній

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.