Зв’язок між хворобою та гріхом

Який взаємозв’язок між хворобою та гріхом? Чи існує він і як до нього ставитись? Наскільки ми залежимо від нього? Спробуємо розв’язати це важливе питання, бо часто цей зв’язок не завжди помітний для людини, інколи немає навіть безпосередньої гріховної провини людини, яка страждає від хвороби.

Людина була створена Богом досконалою і здатною до безсмертя. Але коли прабатьки наші спокусилися і згрішили, то цим вони зруйнували належний зв’язок між людиною і Творцем, як джерелом буття. Наслідком цього стало те, що в людську природу увійшли тління, тобто розпад, страждання, хвороби і смерть. І навіть тоді, коли певна конкретна людина страждає від хвороби, не бувши особисто винною в якихось важких гріхах, ми розуміємо, що коренем усіх хвороб все одно є гріх. Якби не було гріхопадіння, якби людська природа була вільною від дії зла – то і хвороб не існувало би.

Отже для того, щоби перемогти хворобу, не достатньо лише подолати наслідок, а слід побороти саму її причину. І це ще одна важлива істина, якої нас навчає Євангелія. Господь, подаючи зцілення, говорить розслабленому: «Дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої!» (Мф. 9: 2). У такий спосіб Він не лише повертає хворому тілесну силу і здатність ходити, але виліковує і причину хвороби – гріховну залежність. Спаситель, як Син Божий, подає прощення гріхів, звільняючи цю людину від хвороби – їхнього наслідку.



Цей приклад є також для всіх нас, християн, практичною настановою та спонуканням належно дбати про своє духовне здоров’я. Всяка людина так чи інакше дбає про здоров’я свого тіла і навряд чи знайдеться той, хто бажає бути хворим. Водночас правдою є те, що часто люди спокушаються речами, які завдають здоров’ю шкоду, ведуть неправильний спосіб життя, віддаються різним шкідливим залежностям та звичкам, які згубно впливають на тіло та душу. Але все ж таки навіть і люди невіруючі здатні бачити та розуміти зв’язок між хворобами та неправильним способом життя, нездоровим харчуванням, відсутністю чистоти тіла, згубними звичками. Здатні розуміти, що коли потреби тіла занедбуються, воно відгукується на це хворобою.

Такий самий, і навіть глибший зв’язок є і щодо душі. Коли ми занедбуємо наші духовні потреби, забуваємо про необхідність покаяння, яке очищає нашу душу та зцілює її, забуваємо про слово Боже і молитву, які є для душі тим, чим їжа є для тіла, коли віддаємося гріхам і пристрастям, до яких спокушає нас диявол – тоді душа наша зазнає згубних наслідків. Ці наслідки можна уподібнити до хронічної тілесної хвороби – такої, як, наприклад, параліч або розслаблення.

Ніхто на жаль не може цілком уникнути хвороб, але якщо вести здоровий спосіб життя і приділяти цьому належну увагу, то хвороб буде менше і здоров’я людини буде у більшій безпеці. Так само ніхто не може, на жаль, бути цілком вільним від дії гріха – єдиним безгрішним є лише Бог. Але від нас залежить, у якій мірі та як сильно гріх впливає на нас.

Якщо ми будемо вести духовно здорове життя, не забуватимемо про потреби нашої душі – про молитву, про таїнства, зокрема про покаяння та причастя Тіла і Крові Христових, не забуватимемо про необхідність пізнавати волю Божу, відкриту в словах Писання, не забуватимемо про інші духовно корисні речі, – тоді наше духовне здоров’я буде більш міцним. Тоді диявол не матиме над нами тієї влади, яку він має над нерозкаяними грішниками. Тоді ми зможемо легко відкидати спокуси та перемагати пристрасті.
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній