Забобони перекручують справжню віру
29 червня 2023
На жаль, у людей, які намагаються долучитись до християнства існує багато забобонів, що є марновірством, помилковою вірою, бо затьмарюють справжнє та відволікають увагу від істинного. Про деякі з них стосовно ікон та свічок спробуємо поговорити.
Ікона для православного християнина – справжня святиня, яка є наче містком під час нашого спілкування з Господом та угодниками Божими. Ікони по-особливому шанувалися і шануються вірними і аж ніяк не можуть бути провісниками поганих подій чи новин. Шана, яку ми віддаємо святим іконам, належить не дошці чи іншому матеріалу, а зображеним на них святим. Так, як читаючи написане чи надруковане, ми думаємо не про папір, а про те, що на ньому написано, або розглядаючи фотографію, цікавимося особами та подіями, зображеними на ній, але не фотопапером.
Рукотворні святині, на жаль, теж мають певні фізичні властивості та цілком можуть з часом або під впливом різноманітних факторів іржавіти, тріснути, впасти, розбитися… І ніяких «покарань», «попереджень», «потойбічних сил», «злих духів» чи ще чогось тут немає. Не треба шукати якихось натяків чи припущень – адже саме так виникають забобони, які є марновірством, помилковою вірою, бо затьмарюють справжнє, відволікають увагу від істинного. Забобони перекручують справжню віру та породжують у душі непевність, страх, який і стає причиною подальших негараздів.
Якщо вже так трапилося, що ваша ікона впала або розбилася, то не думайте одразу про щось погане. Краще помоліться Господу й подякуйте Йому за все. За все, що мали і маєте, за ваших близьких і рідних, за ваше буття й можливість жити. Якщо ікона впала, підніміть її, поставте або повісьте на місце й закріпіть ретельніше. Якщо розбилася, то обережно розчистіть її від уламків скла, аби не порізатися, а потім замініть скло на нове. Якщо тріснула рама, її можна теж замінити новою. Якщо ви самостійно відновити ікону не можете, віднесіть її до храму, можливо, там вдасться її відреставрувати, або придбайте собі нову.
У будь-якому випадку, не надумуйте собі ніяких проблем, вірте й покладайте надії виключно на Господа: «Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Благий, благаючи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою. Тому вдячно співаємо: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ».
Рукотворні святині, на жаль, теж мають певні фізичні властивості та цілком можуть з часом або під впливом різноманітних факторів іржавіти, тріснути, впасти, розбитися… І ніяких «покарань», «попереджень», «потойбічних сил», «злих духів» чи ще чогось тут немає. Не треба шукати якихось натяків чи припущень – адже саме так виникають забобони, які є марновірством, помилковою вірою, бо затьмарюють справжнє, відволікають увагу від істинного. Забобони перекручують справжню віру та породжують у душі непевність, страх, який і стає причиною подальших негараздів.
Якщо вже так трапилося, що ваша ікона впала або розбилася, то не думайте одразу про щось погане. Краще помоліться Господу й подякуйте Йому за все. За все, що мали і маєте, за ваших близьких і рідних, за ваше буття й можливість жити. Якщо ікона впала, підніміть її, поставте або повісьте на місце й закріпіть ретельніше. Якщо розбилася, то обережно розчистіть її від уламків скла, аби не порізатися, а потім замініть скло на нове. Якщо тріснула рама, її можна теж замінити новою. Якщо ви самостійно відновити ікону не можете, віднесіть її до храму, можливо, там вдасться її відреставрувати, або придбайте собі нову.
У будь-якому випадку, не надумуйте собі ніяких проблем, вірте й покладайте надії виключно на Господа: «Пречистому Твоєму образові поклоняємось, Благий, благаючи прощення провин наших, Христе Боже, бо Ти з волі Своєї тілом зійшов на хрест, щоб визволити створених Тобою. Тому вдячно співаємо: Ти радістю наповнив усе, Спасе наш, прийшовши спасти світ».
Церковна свічка символізує божественне Світло, правду, істину, що перемагає темряву гріха. Вона також є видимим символом нашої віри та молитви до Бога, Якого ми просимо про допомогу. Та коли вона раптом гасне, деякі люди вважають це «поганою прикметою» і засмучуються. Проте, цього робити не варто. Запаліть свічку знову, якщо є таке бажання, але знайте: ваша турбота і любов про людину, за яку ви молитеся перед Господом, нікуди не зникає, коли гасне вогонь. Ніякого зла ми не робимо ані собі, ані ближнім, коли в наших руках від випадкового протягу погасне свічка.
Свічка аж ніяк не може бути провісником поганих подій чи новин. Ще з давніх часів вона стала символом звернення до Бога, а віск, з якого вона виготовлялася, символом пожертви та подяки Господу. Раніше в часи ремісництва, люди збирали бджолиний віск, робили свічки та жертвували їх храму – це своєрідна подяка Богу. Також церковна свічка має низку інших символічних тлумачень. Полум’я нагадує про сходження на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків. Запалена свічка в наших руках – це символ світлої віри, Господньої благодаті, що освічує нам шлях у темряві та показує правильну дорогу, це символ любові до Бога.
Тож не шукайте у формі вогню свічки, випадковому подиху сусіда, який загасив свічку, у якості матеріалу свічки чи у наслідках звичайного протягу ніяких непотрібних натяків, пояснень того, чого немає. Так виникають забобони, які є марновірством, помилковою вірою. Церква якраз підкреслює, що подібні забобони шкодять нашому духовному життю, пізнанню Господа та істинної віри. Коли в людини немає щирої віри в Бога, то «богом» для неї стає щось інше. Пам'ятайте: усі негаразди та сумніви можна побороти молитвою до Господа та щирим каяттям. Забобони ж, навпаки, перекручують істину віру та породжують у душі страх, який і стає причиною негараздів.
Під час відвідин храму варто концентруватись на щирій молитві, бажанні добра своїм близьким, на любові, чистій цілющій вірі у Господа нашого Ісуса Христа. І завжди пам’ятайте слова нашого Спасителя: «Я – Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя» (Ін. 8: 12). Живіть зі світлом і миром у душі та не вірте ніяким забобонам!
Свічка аж ніяк не може бути провісником поганих подій чи новин. Ще з давніх часів вона стала символом звернення до Бога, а віск, з якого вона виготовлялася, символом пожертви та подяки Господу. Раніше в часи ремісництва, люди збирали бджолиний віск, робили свічки та жертвували їх храму – це своєрідна подяка Богу. Також церковна свічка має низку інших символічних тлумачень. Полум’я нагадує про сходження на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків. Запалена свічка в наших руках – це символ світлої віри, Господньої благодаті, що освічує нам шлях у темряві та показує правильну дорогу, це символ любові до Бога.
Тож не шукайте у формі вогню свічки, випадковому подиху сусіда, який загасив свічку, у якості матеріалу свічки чи у наслідках звичайного протягу ніяких непотрібних натяків, пояснень того, чого немає. Так виникають забобони, які є марновірством, помилковою вірою. Церква якраз підкреслює, що подібні забобони шкодять нашому духовному життю, пізнанню Господа та істинної віри. Коли в людини немає щирої віри в Бога, то «богом» для неї стає щось інше. Пам'ятайте: усі негаразди та сумніви можна побороти молитвою до Господа та щирим каяттям. Забобони ж, навпаки, перекручують істину віру та породжують у душі страх, який і стає причиною негараздів.
Під час відвідин храму варто концентруватись на щирій молитві, бажанні добра своїм близьким, на любові, чистій цілющій вірі у Господа нашого Ісуса Христа. І завжди пам’ятайте слова нашого Спасителя: «Я – Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя» (Ін. 8: 12). Живіть зі світлом і миром у душі та не вірте ніяким забобонам!
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
Електронна пошта