Про Хрещення та забобони

Хрещення є винятково важливим Таїнством у духовному житті кожної людини. Це особливий момент, наповнений світлом, радістю та любов’ю. Наслідуючи слова Спасителя, Хрещення називають другим, духовним, народженням, яке відкриває людині дорогу в Царство Боже, до спасіння, у вічне життя. Це священнодія, яку встановив Сам Господь, і коли вона звершується, то тому, хто охрещується, подається благодать Святого Духа, яка очищає від гріхів та єднає з Богом.

На відміну від протестантів, Православна Церква хрестить немовлят за вірою їхніх хрещених батьків. Проте вірою не обмежується їхня місія: хрещені батьки зобов’язані навчити охрещену дитину, коли вона підросте, засадам Христової віри, допомагати їй та молитися за неї все життя. Це їхній священний обов’язок – піклуватися за своїх хрещених дітей. Тому й не дивно, що батьки, які збираються похрестити своїх дітей, мають готуватися до цієї події з великою увагою і ретельно обирати для своєї дитини хрещених, які стануть духовними наставниками й візьмуть відповідальність за дитину перед Богом.

Часто при виборі хрещених батьків зустрічаємо дивні перестороги та хибні уявлення, пов’язані з маловірством. Наприклад, вважають, що вагітна жінка не може бути хрещеною матір’ю. Складно пояснити, звідки пішло таке неправильне судження, але хочемо наголосити, що Церква не забороняє вагітним жінкам бути хрещеними мамами.



Церква завжди ставилася і ставиться з повагою до жінки, тим більше вагітної, тому не бачить жодних перешкод для того, щоб вона була хресною. Єдина пересторога, яку варто взяти до уваги, це самопочуття жінки, особливо, на останніх місяцях вагітності. Адже їй може бути важко тримати малюка на руках під час Таїнства.
 

 
Також міфом є те, що мати не має бути присутньою у храмі під час хрещення дитини, –. Реальність така: це не заборонено!
Хрещення – це духовне народження, тому природно, що родичі та близькі бажають взяти в ньому участь. Для того, щоб мати була присутньою на хрещенні своєї дитини, потрібно звершити вводини, які здійснюються на сороковий день після пологів (священик читає молитву над матір’ю в сороковий день після народження дитини).

У випадку хрещення дитини до 40 днів та коли над матір’ю не звершені вводини, то мати під час Таїнства хрещення може стояти у притворі (невелика вхідна частина храму), і при відчинених дверях середньої частини храму усе бачити і чути. Так, зазвичай, відбувається і в нашій церкві при хрещенні дитини.

Взагалі, у такий світлий та наповнений любов’ю момент, як хрещення дитини, не варто зважати на чутки та забобони. Якщо у вас є певні сумніви чи запитання – радьтеся зі священниками, і ви зможете отримати правдиву відповідь. До речі.ю нагадуємо, що на сайті нашого храму є мобільні телефони священників, то можна задати всі необхідні питання навіть не виходячи із дому.
Важливо зауважити, що хрестити можна будь-коли, не існує ніяких обмежень у часі для здійснення Таїнства хрещення: піст чи свято – хрестити можна завжди, бо двері Церкви Спасителем відкриті для кожного і повсякчас!
Хрещення є нашим духовним народженням, яке відкриває нам шлях до єднання з Богом і життя вічного. Нашими помічниками у цьому визначальному на все життя Таїнстві стають хрещені батьки. Не лише в дитинстві, а й впродовж усього життя вони мають піклуватися про духовне становлення похресників, молитися за них до Господа і святих.

Взяти на себе відповідальність духовного наставника – справді важлива місія, адже хрещені батьки мають бути прикладом для наслідування, являючи усім своїм життям християнські чесноти. Іноді можна почути, що відмовлятися бути хрещеними не можна, бо це начебто є «відхрещуванням від Господа». Але жодного стосунку до настанов Православної Церкви це твердження не має.



Насамперед, ваше рішення має бути не даниною ввічливості, а зваженим і усвідомленим особистим вибором. Якщо ви не відчуваєте моральної і духовної готовності стати хрещеним чи хрещеною, якщо розумієте, що не зможете допомогти рідним батькам хресної дитини у її вихованні, члена Церкви, – цілком можна коректно відмовитися, не ображаючи почуття близьких людей. Достатньо відверто пояснити причину своєї відмови. Кожен хрещений несе відповідальність за похресника перед Богом, тож і вибір, прийняти запрошення чи відхилити його, ставати чи не ставати хрещеним, – має бути добровільним.

Якщо ви не готові стати хрещеними батьками, це не вважається поганим вчинком чи гріхом. Варто розуміти, що між дитиною та хресними батьками виникають особливі стосунки, засновані на духовній спорідненості. Тож гріхом буде відмовитися виконати свою місію в житті дитини після Хрещення. Усвідомивши, що зараз ви не відчуваєте у собі впевненості бути духовним опікуном, поміркуйте, як у майбутньому ви можете вдосконалитися, щоб виконати цю місію у своєму житті.
Варто також зазначити, що двері храмів Православної Церкви України ВІДКРИТІ ДЛЯ ВСІХ: для віруючих і атеїстів, для християн та представників інших релігій, для тих, хто готується прийняти Таїнство хрещення або лише розмірковує над цим.



Неправдивим є твердження, що нехрещеним людям не можна відвідувати храми. Найперше – з тієї причини, що кожен із нас, нині охрещених, колись заходив до храму нехрещеним. До того ж, Церква вважає, що відвідування храмів нехрещеними людьми йде їм лише на користь і дає унікальний шанс почути Слово Боже, переосмислити своє життя, віднайти його сенс, отримати стимул для змін, оновлення, духовне зцілення та допомогу.

Єдине, що необхідно нехрещеним людям – це мати бажання відвідати храм і подолати власні надумані страхи зробити в храмі щось «неправильне», прийти «невчасно» чи «образити» своєю присутністю віруючих. Щодо правил поводження у храмі, то, найперше, треба поважати святиню, до якої ви завітали, і людей, які там перебувають. Адже храм – це особливе місце спілкування з Богом, тож там не варто кричати, бігати, штовхатися чи заважати іншим.

Нехрещена людина не може брати участь у богослужіннях, зокрема сповідатися і причащатися. Але слухати Євангеліє, проповіді священників, милуватися святинями, навіть прикладатися до них, читати молитви, ставити свічки не заборонено. Щодо зовнішнього вигляду – все в межах пристойності. Нагадаємо, що ніхто не сваритиме жінок за непокриту голову, якщо вони не мають із собою хустини. Кожного слід приймати з любов’ю, як вчив нас Господь Ісус Христос. Повірте, справжній християнин виявить правдивість своєї віри, коли потурбується про нехрещену людину, яка зайшла в храм, а не осудить її чи прожене з Дому Господнього.

Тож, навіть якщо ви неохрещені і у вас виникло бажання відвідати часточку Неба на землі – храм Божий – ласкаво просимо. Двері нашої Церкви гостинно відкриті для всіх!

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.