Подякуємо Богові за все!

Добігає кінця, напевно, найважчий для всіх нас 2022-й рік. Війна змінила кожного українця, хоча ми добре знаємо, що навіть одна хвилина може змінити все життя. Цього року було аж 525600 таких можливостей. Як ми їх використали? Чого досягли? Чи стали краще? 31 грудня в Іоано-Богословському храмі ми відслужимо подячний молебень. Згадаємо цей важкий рік, спробуємо поставити завдання на майбутнє і подякуємо Богу за все.


Літургія в харківському метро напочатку повномасштабного вторгнення 1 березня 2022 року.

Ніхто не знає, яким буде наше завтра. Але всі ми бачимо своє сьогодення і маємо прекрасну можливість озирнутися назад. Навіщо? Щоби поглянути на те, як ми «заповнили» чистий аркуш паперу – рік нашого життя: що ми «написали» на ньому, що пропустили, а якщо десь схибили чи помилилися, то повинні виконати роботу над помилками, виправивши огріхи. Маємо проаналізувати те, що лишаємо після себе і з чим йдемо далі, аби вправно й гідно «виписати» наступний «аркуш», формуючи таким чином «книгу нашого життя».


Приїзд предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія у вересні 2022 року.

Не можна судити про книгу за її обкладинкою. Так само не можна судити про неї лише за передмовою або за першою главою. Книгу можна оцінити, тільки повністю її прочитавши. Так і людина, її буття, цінності, особистість – розкривається не за зовнішньою «палітуркою», чиїмись «анотаціями» чи «коротким змістом», а за тим, що всередині, на кожному «аркуші» її життя, в кожному «слові», вчинку і навіть «між рядками».

Кожен новий рік – це наш черговий «білий аркуш». Саме тому перед тим, як розпочинати нову «главу» нашого життя, ми на мить ніби зупиняємося, щоби зібратися з думками, з силами, озброїтися усім необхідним, виокремити важливе, залишити побічне в минулому – і з надією зробити крок у майбутнє.
Читаючи або чуючи в ці дні про підсумки року, що минає, від різних людей, організацій, громад, установ та інституцій, приділіть більше уваги власним висновкам, змістовності власного життя. Бо минув ще один рік, а значить, ми – на рік ближче до зустрічі з Богом у вічності. І якою буде та вічність – залежить від кожного з нас тут, на землі.


Після обстрілу Іоано-Богословського храму на початку осені 2022 року.

Звісно, війна кардинально змінила все у нашому житті. Ми пережили неймовірні потрясіння і трагедії та й ніхто зараз не скаже, які випробування на нас чекають далі в 2023-му році. Тому перед тим, як будувати плани на прийдешній рік, обов’язково подякуємо Богові за все, що Він послав нам. А дякувати є за що. Яким би не був для кожного з нас рік, що минає, Господь дарував нам життя, укріпляв наші сили і направляв всіх нас до спасіння. Подякуймо за людей, що були поруч, за дах над головою і їжу на столі, за красу природи і живе довкілля, за свободу, право вибору, за всі дари і благодіяння, які ми звершували та приймали. Дякуймо і за спогади, за досвід, випробування, виклики, втрати і поразки, які зробили нас сильнішими, дали нам щось зрозуміти, зміцнили нас духовно. Спасибі, Господи, за все!


Молитва настоятеля Іоано-Богословського храму о.Віктора Маринчака на самому початку великої війни.

У суботу 31 грудня о 10 ранку в нашому храмі відбудеться остання Літургія 2022 року, а о 12.30 ми проведемо подячний молебень за участі єпископа Харківського і Богодухівського Митрофана.
Запрошуємо всіх приєднатися до останніх служб доленосного 2022 року.

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.