Взірець правителя в добу лихоліть: пророк Самуїл

В історичні моменти життя країни на передній план виходять пророки, які змінюють долю держави. Ізраїльській народ це відчував постійно, бо серед його достойних синів завжди знаходились справжні велетні духу. Серед них, безумовно, пророк Самуїл, пам'ять якого Церква вшановує 20 серпня за новоюліанським календарем.



Пророк Самуїл був п'ятнадцятий і останній суддя Ізраїльський. Він походив від коліна Левія, був сином Елкани із Раматаїм-Цофіму, з гори Єфремової. Його мати Анна випросила народження Самуїла у своїх молитвах до Господа (тому й одержав ім'я Самуїл, що означає "випрошенний") і ще до народження матір присвятила його Богу.
Коли хлопчикові виповнилося 3 роки, мати пішла з ним до Шіло, і, по обітниці, віддала його до скинії на піклування первосвященика Ілії, який в той же час був і суддею над народом Ізраїльським. Пророк зростав у страху Божому, і вже в 12 років йому було одкровення про те, що Бог покарає весь дім первосвященика Ілії за те, що він не приборкує своїх нечестивих синів.



Пророцтво збулося, коли філістимляни, вбивши 30000 ізраїльтян (серед них були і сини первосвященика Хофні та Пінхас), здобули перемогу і взяли Ковчег Божий. Почувши про це, первосвященик Ілій впав з стільця навзнак при брамі і, зламавши хребет, помер.

По смерті Ілії Самуїл став суддею народу ізраїльського. При ньому Ковчег Заповіту був повернутий з полону самими филистимлянами, а після навернення ізраїльтян до Бога вони повернули собі і всі міста, які захопили окупанти филистимляни. Ворог зазнав поразки, з ним ніхто не домовлявся, бо зло покинно бути покарано.

Постарівши, пророк Самуїл поставив своїх синів - Йоіла й Авію - суддями над Ізраїлем, але вони не успадковували чесності та правосуддя батька, оскільки були корисливі. Тоді старійшини Ізраїлю, бажаючи, щоб народ Божий був "як інші народи" (1 Цар. 8, 20), зажадали в пророка Самуїла поставити їм царя. Пророк Самуїл побачив у цьому глибоке падіння народу, яким до того часу керував Сам Бог, сповіщаючи волю через Своїх святих обранців.

Залишаючи посаду судді, пророк Самуїл запитував народ, чи не скривдив він кого впродовж свого правління, та ніхто не закинув йому лихого.
Після викриття першого давньоізраїльського царя Саула в непослуху Богові, пророк Самуїл, згідно Господнього повеління, помазав на царство святого, а на той момент ще юного пастуха Давида, який знаходив у нього притулок, рятуючись від переслідувань царя Саула.
Пророк Самуїл помер, досягши глибокої старості. Життя його описане в Біблії (1 Цар.; Сір. 46, 16-23).
У 406 по Р. Х. році мощі пророка Самуїла були перенесені з Юдеї в Константинополь.
 

Церква вшановує пророка Самуїла 20 серпня.

 Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.