Притча про чудесний улов риби

15 жовтня 2022
Сьогоднішнє апостольське послання каже нам, що той, хто убого сіє - убого й пожне, а хто сіє багато, той збере багатий врожай. І ось нам іноді здається "що мені сіяти, я убогий, як я можу сіяти, коли у мене нічого немає що я б міг би посіяти в життя вічне?.." І тоді ми повинні пам'ятати, що і сіяч земний, який сіє насіння в поле, не своє сіє; не він створював насіння, не йому воно належить. Господь створив насіння, Господь дав силу, Господь розкрив перед ним поле, і це насіння - Господнє насіння; воно принесе плід не тому, що сіяч багатий, не тому, що він уміє сіяти, а тому що він щедро розкидає по всьому полю те, що Господь дає йому з години на годину. Він не може присвоїти собі цього насіння, він не може навіть відчути, що він багатий, а щойно з його рук ллється це насіння по обличчю землі, і вірити, що це насіння принесе плід.

І ось, в деякі миті життя буває, що сієш від серця, сієш з любов'ю, сієш, але з стисненим почуттям, що ти такий убогий, що давати то нічого. І раптом згадаєш, що Господь - великий Сіяч, що Він створив насіння і сіє, і дає плід цьому насінню, і зігріває його сонцем, і зрощує його...

Христос увійшов у човен Петра і повелів йому відчалити від землі, і говорив Він, немов насіння лилося і лягало в душі людські. Петро тоді не помічав, що творить Господь, але коли Спаситель сказав йому: "Закинь невід в море", і коли він зібрав стільки риб, що не міг внести улов в корабель, раптом перед ним постав образ Того, Хто сіяв це насіння. Тут ніби притча - Христос сіяв слово, і ніхто не помічав, яке це багатство, але коли Петро витягнув безліч риб, він раптом виявив багатство, яке дає Господь, немов насіння проросло. І йому стало страшно: "Відійди від мене, Господи, я людина грішна, мені страшно стояти з Тим, Хто це може створити..." Але Христос його заспокоїв: Не бійся, ти будеш відтепер ловити не рибу, а збирати в невід Господній живі людські душі, приносити їх, витягати їх з бурі, для того щоб вони ввійшли в спокій... І Петро все залишив і разом зі своїми товаришами пішов за Христом.

Який багатий урок, як це просто! Йти за Христом для нас не значить кудись йти, це означає залишитися при Ньому і так само сіяти, як Він сіяв, так само збирати в Царство Небесне, як Він збирав. Сіяти, не замислюючись над тим, багатий я чи бідний? була б любов - насіння дасть Господь. І коли раптом виявиш, яка страшна наша справа, бо це саме Боже справа, будемо слухати Боже слово: "Не бійся, сій відкритим, люблячим серцем". Збереш ти багато, а насіння було не твоє, і жнива буде Господня... Яка радість! Дійсно прийде час, про який в Євангелії говориться, що разом зрадіє і сіяч, і збирач жнив. Амінь.

Митрополит Антоній Сурозький

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
 
Приватбанк

 
4149 6293 1322 1459
 
4149 4390 0091 7074

або

5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА