Акафісти в нашому храмі

Акафістами - називаються особливі хвалебні пісні на честь Спасителя, Божої Матері або святих. Які акафісти читаються в нашого храмі, коли вони виникли і з якою метою  - про це наша коротка довідка.

Слово «акафіст» - грецьке, означає «несідальный», тобто це молитовне богослужіння, протягом якого не дозволяється сидіти. Акафісти складаються з 25 пісень: 13 кондаків і 12 ікосів («кондак» - коротка хвалебна пісня; «ікос» з грец. - велика пісня). В кінці ікоса звучить «Радуйся», а кондак закінчується славослів'ям «Алилуйя» (з єврейської – «хваліть Бога»).

Найдавнішим з усіх вважається акафіст Божій Матері. Він був складений з нагоди чудесного рятування Константинополя від персів і аварів в 626 році по Р.Х. Тоді Патріарх Константинопольський Сергій з іконою Пресвятої Богородиці обійшов стіни міста, і небезпека минула. Цей порятунок від варварів відбувся наприкінці п'ятого тижня Великого посту. Тому й складений пізніше акафіст постановили співати в цей час, а суботу 5-го тижня Посту стали називати Акафістною або Похвалою Богородиці . Стародавні джерела приписують авторство твору цього різним людям, серед яких сам Патріарх Сергій, Роман Солодкоспівець та Георгій Писидийський, диякон великої Константинопольської церкви.

Акафіст містить хвалебні гімни на честь Діви Матері з вираженням Їй подяки від імені жителів Константинополя за Її чисельні й великі благодіяння, зроблені православним людям. Через Ангела - Благовістника автор багаторазово вітав Богородицю: «Радуйся». У прочан Влахеринському храму в Константинополі цей акафіст користувався великою любов'ю, і вони не дозволяли собі сідати під час його читання. За зразком акафіста до Пресвятої Богородиці були написані всі інші акафісти святим.