Помер предстоятель УПЦ (МП) митрополит Володимир

 Вранці, в суботу, 5 липня відійшов до Господа Предстоятель УПЦ (МП) Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан). Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет висловив співчуття та закликав молитися за упокій душі митрополита Володимира.
 
 Напередодні, 4 липня, був оприлюднений підсумок консиліуму лікарів Його Блаженства, в якому зазначалося про важкий стан здоров’я Архипастиря.
На ранок наступного дня, о 5:50, життя Блаженнішого Митрополита Володимира обірвалося, повідомляє офіційний сайт УПЦ (МП).
Основні етапи священичого служіння Митрополита Володимира:
14 червня 1962 року Високопреосвященнійшим Борисом (Віком), митрополитом Херсонським і Одеським, майбутній Предстоятель Української Православної Церкви був висвячений у сан диякона, а 15 червня — у сан ієрея. 26 серпня — пострижений у чернецтво з нареченням імені на честь святого рівноапостольного великого князя Володимира. Восприємником при постризі був преподобний Кукша Одеський.
У 1965 році після закінченні аспірантури при Московській духовній академії возведений у сан ігумена, а згодом у сан архbмандрита.
23 червня 1966 року Патріарх Московський і всієї Русі АлексійІ і  Синод визначили архимандриту Володимиру бути єпископом Звенигородським, вікарієм Московської єпархії. Єпископську хіротонію очолив митрополит Крутицький і Коломенський Пимен (Ізвєков). Таїнство хіротонії звершилося на свято Тихвінської ікони Божої Матері 9 липня 1966 року в Успенському соборі Троїце-Сергієвої Лаври.
28 листопада 1968 року єпископ Володимир був призначений на Переяслав-Хмельницьке вікаріатство Київської єпархії. З 20 березня 1969 року — єпископ Чернігівський і Ніжинський, тимчасово керуючий Сумською єпархією. 9 вересня 1973 року возведений у сан архиєпископа.
16 липня 1982 року архієпископа Володимира призначено на Ростовську й Новочеркаську кафедру з возведенням у сан митрополита. 28 березня 1984 року призначено Патріаршим Екзархом Західної Європи. 1989 року тимчасово керував Гаазькою єпархією (Голландія).
27 травня 1992 року Харківський Архієрейський Собор УПЦ обрав митрополита Ростовського й Новочеркаського Володимира Предстоятелем УПЦ, Митрополитом Київським і всієї України.
28 травня 1992 року Патріарх Алексій ІІ благословив митрополита Володимира на служіння на посаді Предстоятеля Православної Української Церкви.
20 червня 1992 року Митрополит Володимир прибув до Києва.
 
 Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет висловив співчуття та закликав молитися за упокій душі.Митрополита Володимира.
«З сумом довідався про упокоєння Предстоятеля Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Блаженнійшого митрополита Володимира (Сабодана).
Останні роки його життя були особливо важкими. Але ми, як віруючі люди, знаємо, що сила Божа в немочі звершується. І всі були свідками того, що саме в ці останні роки завдяки позиції митрополита Володимира, його турботі про майбутнє України і Православ’я розпочалося поступове зближення між очолюваною ним Церквою та Київським Патріархатом.
Багато хто намагався і продовжує намагатися перешкодити цьому зближенню, нашому діалогу і порозумінню. Але і у немочі тілесній митрополит Володимир зумів ясно показати свою волю і бажання до церковного миру та порозуміння, коли минулого року під час урочистих заходів з нагоди 1025-ліття Хрещення Руси-України привселюдно тепло вітався з Предстоятелем Київського Патріархату.
Господь покликав нині Блаженнійшого владику в Свої Небесні оселі. Завершився його важкий земний шлях. І наш обов’язок, як християн, щиро молитися за упокій його душі.
Висловлюю співчуття всім, хто любив спочилого митрополита як свого пастиря і наставника, для кого він був рідною і близькою людиною.
Я закликаю всю нашу паству підносити молитви за упокій новопреставленого митрополита Володимира. Нехай Милостивий Господь прийме його душу в оселях праведників. Нехай дарує йому Царство Небесне і вічний спокій!», - сказав Патріарх Філарет.