Про круглий стіл національної єдності в Харкові (відео)

ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В ХАРКОВІ
(бесіда  отця Віктора з парафіянами після проповіді)

...Мені не дивно, що вони (представники Луганщини) говорили:
воюєте проти власного народу, відведіть війська без всяких умов. Це зрозуміло: їм повертатися в Луганськ. Сказали інше – самогубство. Їм треба було думати що казати. Нас не чують, нас ніхто не чує. 20 раз пояснював і один, і інший президент і Яценюк: а що ми, власне, не чуємо? Гроші на зарплату шахтарі отримують із центру. Ми готові надати всі повноваження, розпоряджайтеся своїм бюджетом. Ось всі можливості самоврядування вони у вас. Ось ми приймаємо рішення Кабінетом Міністрів і надаємо вам більше повноважень. Будь-ласка, беріть скільки можете. Якщо хочете, як колись казали на самоокупність і госпрозрахунок,- будь ласка. Тільки ви не зможете, ви дотаційні, маєте на зарплату гроші просити в центрі… Але давайте домовлятися. 

…Мовляв унітарна держава нікуди не годиться, бо вона розвалюється. Дурниці це. Наша держава жодного року нормально ще не працювала. Її розкрадали, грабували – і більш нічого. У нас є зараз шанс збудувати державу, де буде все за законом. Ніхто нічого не хоче іншого. За законом. Робимо для цього відповідні закони. Моделей багато. Беріть і робіть. Якщо все за законом, то буде працювати…

… Федералізм. Ніхто не знає, що це таке, а кожен тягне. А кричать. Давай федералізм! Підіть у Слов’янськ і запитайте. Він на вас дихне самогоном з цибулею і розповість що таке федералізм. Найкраще федералізм: взяти банк, взяти машину з інкасаторами і таке інше. Дуже важливо, щоб були цінники, важелі економічні. Потрібно впорядкувати економіку. Якщо буде вона впорядкована все буде добре.

...У нас все буде добре, бо в нас трудящий народ, який 20 років (окрім тих, хто не чує) ні в кого нічого не просив, окрім одного: дайте спокійно працювати. Я сам знайду робоче місце. Не заважайте. Протягом 20 років держава тільки робила, що заважала. У нас з’явився шанс, що держава перестане заважати працювати. І це обнадіює. Зрештою панове з луганська не змогли протиставити аргументи, а лише емоції. Їм боляче, що їх обзивають колорадами. А чого ви обзиваєте фашистами тих, хто не є фашистами. Чого називаєте нацистами. Це рівень емоції. А аргументація, чого ми вам не даємо? От ми сказали, що можемо вам дати. Повноваження можливості. Беріть. Якщо вам і ще щось треба, тоді зрозумілий ірраціональний потяг кудись тікати від нас. В тому вся проблема. 

...Чим закінчився цей стіл? Яценюк дивиться на луганчан і каже: “Ми вас довго слухали. Я не бачу тих речей, які б нас з вами протиставляли”. Емоції протиставляють. А серйозних речей, аргументів немає. Обнімітеся, брати мої.