Святитель Григорій Чудотворець
16 листопада 2026
17 листопада Церква вшановує і молитовно прославляє святителя Григорія Чудотворця. Його історія варта того, щоб про неї сьогодні докладно поговорити і усвідомити велич сили Господньої та могутності людського духу, коли праведник цілком приймає волю Божу.

Він народився в місті Неокесарії (північ Малої Азії) у язичницькій сім’ї. Отримавши прекрасну освіту, майбутній святий від юності прагнув до Істини, але мислителі древності не могли втамувати його спрагу пізнання. Істина відкрилась йому лише в Святому Євангелії і юнак став християнином.
Для продовження освіти святий Григорій вирушив в Олександрію, відомий тоді центр язичницької та християнської ученості. Допитливе юнацтво приходило до Олександрійського огласительного училища, де проповідував пресвітер Ориген, відомий вчитель який володів великою силою розуму і глибиною пізнань. Святий Григорій став учеником пресвітера Оригена. Пізніше святитель так писав про свого наставника: « Цей чоловік отримав від Господа найвеличніший дар - бути перекладачем слова Бога до людей, розуміти Слово Боже, як Бог Сам його використовував, і пояснити його людям, як вони можуть зрозуміти». Вісім років навчався святий Григорій в Оригена і прийняв від нього Хрещення.
Подвижницьке життя святого Григорія, ціломудреність, чистота і нестяжання викликали заздрість в самовпевнених і гріхолюбних однолітків - язичників. У результаті інтриг вони вирішили навести наклеп на святого Григорія. Одного разу, коли він розмовляв з учителями на площі, до нього підійшла відома в місті блудниця і стала вимагати оплати за ніби здійснений з нею гріх. Спочатку святий Григорій лагідно заперечив їй, що вона помиляється , приймаючи його за когось іншого. Однак блудниця наполягала на своєму. Тоді він попросив друга дати їй грошей. Як тільки блудниця взяла в руки неправедну винагороду, вона відразу впала на землю в припадку біснування, а потім призналась в обмані. Григорій звершив над нею молитву і біс залишив її.
Повернувшись в Неокесарію, святий відмовився від діяльності в миру, до якої його наполегливо схиляли впливові співгромадяни. Він пішов в пустелю, де в пості і молитві стяжав високу духовну досконалість та благодатні дари прозорливості й пророцтва. Святитель Григорій полюбив пустельництво і хотів залишитись в усамітнені до кінця своїх днів, однак Господь вирішив інакше.
Єпископ Кападокійського міста Амасії, Федим, дізнавшись про подвижницьке життя святого Григорія, вирішив поставити його єпископом Неокесарійським. Передбачивши духом бажання владики Федима, святий став переховуватись від посланців єпископа, котрим було доручено розшукати його. Тоді єпископ Федим руко поклав святого на єпископа заочно, просячи Господа, щоб Він Сам освятив незвичайну хіротонію. Святий Григорій прийняв таку надзвичайну подію як виявлення волі Божої і не посмів противитись. Цей епізод з житія святого Григорія описав святитель Григорій Ниський. Він же повідомляє, що вищий церковний сан святий Григорій Неокесарійський прийняв тільки після здійснення над ним всіх відповідних священнодій єпископом Редимом Амасійським.
Святитель Григорій перед хіротонією, під час якої потрібно було виголосити Сповідання віри, гаряче і старанно молився, просячи Бога і Божу Матір відкрити йому істинний образ поклоніння Пресвятій Тройці. Під час молитви йому явилась Пречиста Діва Марія, яка сяяла, як сонце, з апостолом Іоаном Богословом, облаченним в архієрейські одежі. За велінням Богородиці апостол Іоанн навчив святого, як достойно і праведно слід сповідувати тайну Святої Тройці. Святий Григорій записав все, що відкрив йому апостол Іоан Богослов. Таємничий Символ віри, записаний святителем Григорієм Неокесарійським, - велике Божественне Откровення в історії Церкви. На ньому ґрунтується вчення про Святу Тройцю в Православному Богослів’ї. Пізніше воно було розкрите святими отцями Церкви – Василієм Великим, Григорієм Богословом, Григорієм Ниським. Символ святого Григорія Неокесарійського був розглянутий і затверджений Першим Вселенським Собором ( 325 р.), який підтвердив його важливе значення для Православ’я. Ставши єпископом святитель Григорій вирушив до Неокесарії.
Дорогою з Амасії він вигнав бісів з язичницького храму, жрець якого навернувся до Христа. Навернений став свідком ще одного чуда, звершеного святителем, - за його словом зрушилась з місця величезна кам’яна глиба. Проповідь святителя була дієвою, живою, плодовитою. Він навчав, творячи Іменем Христовим чудеса: зціляв хворих, допомагав нужденним, примиряв тих, хто сварився і приймав скарги. Два брата при поділі спадщини не могли домовитись про озеро, яке було у власності їхнього померлого батька. Кожний з братів збирав навколо себе друзів-однодумців. Готувалось побоїще. Святитель умовив їх відкласти завершення суперечки до наступного дня, а сам всю ніч молився на березі озера, яке стало причиною сперечання. На наступний день всі побачили, що предмету сперечання більше не має, - озеро пішло під землю. Силою молитви святитель приборкав одного разу розлив річки, своїм жезлом визначивши краї повені.

Іншого разу, при будівництві церкви, він звелів іменем Христовим потіснитись горі і звільнити місце під фундамент. Коли почалось гоніння на християн при імператорі Декію ( 249-251рр.), святитель Григорій відвів свою паству на віддалену гору. Один язичник, що знав місцезнаходження християн показав його гонителям. Воїни оточили гору. Святитель вийшов на відкрите місце підняв руки до неба і звелів своєму диякону робити так само, почав молитися. Воїни обшукали всю гору пройшли декілька раз біля молільників, і не побачивши їх повернулися назад. Вони розповіли в місті, що на цій горі заховатись немає де: там нікого нема стоять лише два дерева неподалік одне від одного.. Доносчик був вражений чудом, розкаявся і став ревним християнином.
Після припинення гонінь святитель Григорій повернувся в Неокесарію. З його благословення були встановлені церковні свята на честь мучеників, що постраждали за Христа. В той час стало розповсюджуватись лжевчення єретика Павла Самосатського (Самосата – це місто в Сирії). Цей єретик змішував Сутність Нероздільної Тройці з Сутністю Єдиного Бога Отця хвилюючи розуми багатьох християн. Єресь Павла Самосатськогобула засуджена на першому Антиохійському Соборі, який відбувся в 264 році. На цьому Соборі святитель займав перше місце.
Своїм богоугодним житієм, проникливою проповіддю, чудотвореннями та благодатним керівництвом паствою святитель неухильно примножував число навернених до Христа. Перед його кончиною в місті залишилось тільки 17 язичників. А коли святитель вступав на кафедру було всього 17 християн. 17 листопада Церков прославляє цього видатного подвижника і чудотворця.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102

Він народився в місті Неокесарії (північ Малої Азії) у язичницькій сім’ї. Отримавши прекрасну освіту, майбутній святий від юності прагнув до Істини, але мислителі древності не могли втамувати його спрагу пізнання. Істина відкрилась йому лише в Святому Євангелії і юнак став християнином.
Для продовження освіти святий Григорій вирушив в Олександрію, відомий тоді центр язичницької та християнської ученості. Допитливе юнацтво приходило до Олександрійського огласительного училища, де проповідував пресвітер Ориген, відомий вчитель який володів великою силою розуму і глибиною пізнань. Святий Григорій став учеником пресвітера Оригена. Пізніше святитель так писав про свого наставника: « Цей чоловік отримав від Господа найвеличніший дар - бути перекладачем слова Бога до людей, розуміти Слово Боже, як Бог Сам його використовував, і пояснити його людям, як вони можуть зрозуміти». Вісім років навчався святий Григорій в Оригена і прийняв від нього Хрещення.
Подвижницьке життя святого Григорія, ціломудреність, чистота і нестяжання викликали заздрість в самовпевнених і гріхолюбних однолітків - язичників. У результаті інтриг вони вирішили навести наклеп на святого Григорія. Одного разу, коли він розмовляв з учителями на площі, до нього підійшла відома в місті блудниця і стала вимагати оплати за ніби здійснений з нею гріх. Спочатку святий Григорій лагідно заперечив їй, що вона помиляється , приймаючи його за когось іншого. Однак блудниця наполягала на своєму. Тоді він попросив друга дати їй грошей. Як тільки блудниця взяла в руки неправедну винагороду, вона відразу впала на землю в припадку біснування, а потім призналась в обмані. Григорій звершив над нею молитву і біс залишив її.
Повернувшись в Неокесарію, святий відмовився від діяльності в миру, до якої його наполегливо схиляли впливові співгромадяни. Він пішов в пустелю, де в пості і молитві стяжав високу духовну досконалість та благодатні дари прозорливості й пророцтва. Святитель Григорій полюбив пустельництво і хотів залишитись в усамітнені до кінця своїх днів, однак Господь вирішив інакше.
Єпископ Кападокійського міста Амасії, Федим, дізнавшись про подвижницьке життя святого Григорія, вирішив поставити його єпископом Неокесарійським. Передбачивши духом бажання владики Федима, святий став переховуватись від посланців єпископа, котрим було доручено розшукати його. Тоді єпископ Федим руко поклав святого на єпископа заочно, просячи Господа, щоб Він Сам освятив незвичайну хіротонію. Святий Григорій прийняв таку надзвичайну подію як виявлення волі Божої і не посмів противитись. Цей епізод з житія святого Григорія описав святитель Григорій Ниський. Він же повідомляє, що вищий церковний сан святий Григорій Неокесарійський прийняв тільки після здійснення над ним всіх відповідних священнодій єпископом Редимом Амасійським.
Святитель Григорій перед хіротонією, під час якої потрібно було виголосити Сповідання віри, гаряче і старанно молився, просячи Бога і Божу Матір відкрити йому істинний образ поклоніння Пресвятій Тройці. Під час молитви йому явилась Пречиста Діва Марія, яка сяяла, як сонце, з апостолом Іоаном Богословом, облаченним в архієрейські одежі. За велінням Богородиці апостол Іоанн навчив святого, як достойно і праведно слід сповідувати тайну Святої Тройці. Святий Григорій записав все, що відкрив йому апостол Іоан Богослов. Таємничий Символ віри, записаний святителем Григорієм Неокесарійським, - велике Божественне Откровення в історії Церкви. На ньому ґрунтується вчення про Святу Тройцю в Православному Богослів’ї. Пізніше воно було розкрите святими отцями Церкви – Василієм Великим, Григорієм Богословом, Григорієм Ниським. Символ святого Григорія Неокесарійського був розглянутий і затверджений Першим Вселенським Собором ( 325 р.), який підтвердив його важливе значення для Православ’я. Ставши єпископом святитель Григорій вирушив до Неокесарії.
Дорогою з Амасії він вигнав бісів з язичницького храму, жрець якого навернувся до Христа. Навернений став свідком ще одного чуда, звершеного святителем, - за його словом зрушилась з місця величезна кам’яна глиба. Проповідь святителя була дієвою, живою, плодовитою. Він навчав, творячи Іменем Христовим чудеса: зціляв хворих, допомагав нужденним, примиряв тих, хто сварився і приймав скарги. Два брата при поділі спадщини не могли домовитись про озеро, яке було у власності їхнього померлого батька. Кожний з братів збирав навколо себе друзів-однодумців. Готувалось побоїще. Святитель умовив їх відкласти завершення суперечки до наступного дня, а сам всю ніч молився на березі озера, яке стало причиною сперечання. На наступний день всі побачили, що предмету сперечання більше не має, - озеро пішло під землю. Силою молитви святитель приборкав одного разу розлив річки, своїм жезлом визначивши краї повені.

Іншого разу, при будівництві церкви, він звелів іменем Христовим потіснитись горі і звільнити місце під фундамент. Коли почалось гоніння на християн при імператорі Декію ( 249-251рр.), святитель Григорій відвів свою паству на віддалену гору. Один язичник, що знав місцезнаходження християн показав його гонителям. Воїни оточили гору. Святитель вийшов на відкрите місце підняв руки до неба і звелів своєму диякону робити так само, почав молитися. Воїни обшукали всю гору пройшли декілька раз біля молільників, і не побачивши їх повернулися назад. Вони розповіли в місті, що на цій горі заховатись немає де: там нікого нема стоять лише два дерева неподалік одне від одного.. Доносчик був вражений чудом, розкаявся і став ревним християнином.
Після припинення гонінь святитель Григорій повернувся в Неокесарію. З його благословення були встановлені церковні свята на честь мучеників, що постраждали за Христа. В той час стало розповсюджуватись лжевчення єретика Павла Самосатського (Самосата – це місто в Сирії). Цей єретик змішував Сутність Нероздільної Тройці з Сутністю Єдиного Бога Отця хвилюючи розуми багатьох християн. Єресь Павла Самосатськогобула засуджена на першому Антиохійському Соборі, який відбувся в 264 році. На цьому Соборі святитель займав перше місце.
Своїм богоугодним житієм, проникливою проповіддю, чудотвореннями та благодатним керівництвом паствою святитель неухильно примножував число навернених до Христа. Перед його кончиною в місті залишилось тільки 17 язичників. А коли святитель вступав на кафедру було всього 17 християн. 17 листопада Церков прославляє цього видатного подвижника і чудотворця.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102





Електронна пошта