Категоричність Божих настанов

03 листопада 2026
«Без Мене не можете робити нічого», - такі категоричні слова Господа нашого Ісуса Христа, які передає нам Священне Писання, спонукають нас замислитись над тим, наскільки ми всі справді залежимо від Бога. Адже здебільшого люди звикли покладатися на власні сили, часто вважають себе самодостатніми або витрачають багато сил і часу, щоби почуватися такими.



Проте, в певний момент життя приходить усвідомлення, що це – помилка. Чи справді ми без Бога не можемо робити нічого? Людина здатна з власної волі робити багато чого. Але чи справді все це буде добрим, ціннісним, корисним для спасіння? І звідки у людини взагалі такі можливості, здібності, таланти?

Люди, уражені гріхом гордині та іншими духовними вадами, часто забувають або не хочуть визнавати істину, що вони зокрема і світ довкола загалом не існують самі собою, не є джерелами буття. Єдиний Бог має життя в Самому Собі (Ін. 5: 26), а людина – створена Богом, і тому джерело її буття – Він, наш Творець.
Відтак, людина не є самодостатньою, не є джерелом існування, життя. І якщо вона втрачає єдність з Богом, то стає подібною до струмка, який у витоку своєму втратив зв’язок з джерелом води – він неодмінно висохне. Або до дерева, в якого порубане коріння – воно засохне, бо не має як живитися від землі. Так і людина, яка не має єднання з Богом – не здатна примножувати правдиве добро.
Дехто може заперечити і сказати: хіба серед тих, хто відкидає буття Боже немає людей, хто чинить добрі справи? Або хіба добродійність можна побачити лише серед істинних християн? Досвід нашого життя підказує, що це не так. Однак те, що люди не бачать зв’язку між життям, яке мають, між добром, яке чинять, і Богом – не означає, що цього зв’язку немає.

І навіть, якщо хтось з людей цього не приймає, проте ми знаємо слова Господа Ісуса Христа, які є істиною: «Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого» (Ін. 15: 4 – 5).
Отже, всяке добро за самою своєю сутністю походить від Бога. І навіть коли людина не усвідомлює цього, все одно вона чинить добро тому, що Господь як Творець в саму її природу вклав і прагнення до добра, і здатність його творити.

Добро нам потрібне для повноцінного духовного життя, для здорового душевного самопочуття так само, як повітря чи биття серця потрібні нашому тілу. Тому насправді без Бога і бути добрим, і творити добро, і цінувати його – неможливо. Бо саме джерело добра – лише у Бозі і від Бога. Тож лише насичуючись життєдайною водою від істинного Джерела, ми отримуємо благодатні сили правдиво жити, розвиватися, зростати та приносити на благо собі і світу корисні та добрі плоди. Богу нашому слава на віки віків!
Митрополит Київський і всієї України ПЦУ Епіфаній

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк


5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102