Вибір є завжди
16 жовтня 2026
Бог завжди залишає для людини право вибору та відповіді. Сотворивши людину подібною до Себе, Господь наділив її непорушною свободою. І тому лише від конкретної людської особи залежить сказати «так» або «ні», погодитися чи заперечити, зробити чи відмовитися.
Тут кожен може з власного життєвого досвіду поставити питання: а хіба не буває часто в нашому житті так, що ми, образно кажучи, «не маємо вибору»?
Безперечно, що зовнішні обставини можуть складатися таким чином, коли людина відчуває необхідність діяти лише в певний спосіб. Але якщо замислимося над такими прикладами, то і в них побачимо беззаперечну наявність свободи. І цю свободу лише сама людина може віддати в чиїсь руки, погодитися виконувати іншу волю, в такий спосіб кажучи своє «так» або «ні».
Наприклад, зараз ми всі живемо в умовах війни. Не від нас залежав її початок, ворог напав на нашу країну підступно і безпідставно. Не від нас залежать ті страждання, руйнування, загрози життю, які російська агресія принесла в наше життя. Але як ми реагуємо на це все, що робимо або чого не робимо в тих обставинах, які склалися – залежить лише від нас.

Є загальне правило, є закон Божий і людський, що свою землю і своїх ближніх треба обороняти від нападу зла. Але одні роблять це, навіть, як наші мужні воїни, жертвуючи своїм власним життям. А інші йдуть на угоду зі злом, стають його прислужниками. В однакових умовах одні захищають Україну, а інші продовжують говорити словами «русского міра», одні прагнуть перемоги для нашої Батьківщини та миру справедливого, а інші прагнуть, щоби Україна змирилася з окупацією та приневоленням до покори Кремлю.
Тож коли хтось скаже, що він через страх перед окупантами пішов служити злу, видавав їм патріотів, сприяв утвердженню їхньої влади, то на це є відповідь: але ж інші в тих самих обставинах робили і роблять інакше! Хіба вони не бояться за своє життя, хіба їм нема загрози? Але вони не зраджують правду, не укладають, так би мовити, «угоду з дияволом».
Тому ніякі зовнішні обставини ніколи не можуть бути виправданням для людини, що вона не мала свободи, не мала можливості виявити свою волю. Свобода волі залишається з нами завжди, бо вона – непорушний дар Божий нам. І лише від нас залежить, як ми його використовуємо, чи не зрікаємося з легкістю, навіть не розуміючи цінності цього дару та наслідків наших рішень.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102
Тут кожен може з власного життєвого досвіду поставити питання: а хіба не буває часто в нашому житті так, що ми, образно кажучи, «не маємо вибору»?
Безперечно, що зовнішні обставини можуть складатися таким чином, коли людина відчуває необхідність діяти лише в певний спосіб. Але якщо замислимося над такими прикладами, то і в них побачимо беззаперечну наявність свободи. І цю свободу лише сама людина може віддати в чиїсь руки, погодитися виконувати іншу волю, в такий спосіб кажучи своє «так» або «ні».
Наприклад, зараз ми всі живемо в умовах війни. Не від нас залежав її початок, ворог напав на нашу країну підступно і безпідставно. Не від нас залежать ті страждання, руйнування, загрози життю, які російська агресія принесла в наше життя. Але як ми реагуємо на це все, що робимо або чого не робимо в тих обставинах, які склалися – залежить лише від нас.
Є загальне правило, є закон Божий і людський, що свою землю і своїх ближніх треба обороняти від нападу зла. Але одні роблять це, навіть, як наші мужні воїни, жертвуючи своїм власним життям. А інші йдуть на угоду зі злом, стають його прислужниками. В однакових умовах одні захищають Україну, а інші продовжують говорити словами «русского міра», одні прагнуть перемоги для нашої Батьківщини та миру справедливого, а інші прагнуть, щоби Україна змирилася з окупацією та приневоленням до покори Кремлю.
Тож коли хтось скаже, що він через страх перед окупантами пішов служити злу, видавав їм патріотів, сприяв утвердженню їхньої влади, то на це є відповідь: але ж інші в тих самих обставинах робили і роблять інакше! Хіба вони не бояться за своє життя, хіба їм нема загрози? Але вони не зраджують правду, не укладають, так би мовити, «угоду з дияволом».
Тому ніякі зовнішні обставини ніколи не можуть бути виправданням для людини, що вона не мала свободи, не мала можливості виявити свою волю. Свобода волі залишається з нами завжди, бо вона – непорушний дар Божий нам. І лише від нас залежить, як ми його використовуємо, чи не зрікаємося з легкістю, навіть не розуміючи цінності цього дару та наслідків наших рішень.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
5363 5421 1533 9765
5159 3351 0939 4102





Електронна пошта