Диво як явлення Божої Любові (відео)

16 жовтня 2026
У житті завжди є точки неповернення - моменти, після яких неможливо знову опинитися в попередньому стані, відновити втрачене чи виправити те, що стало незворотним. Є слова, які вже не можна забрати назад, вчинки, наслідки яких залишаються на довгі роки, та втрати, що докорінно змінюють наше буття. Зрештою, є смерть, яка ставить крапку в земному шляху людини. Це факт, який неможливо ігнорувати, особливо під час війни, коли щоденні обстріли екзистенційно нагадують про застереження «memento mori». Ми, на жаль, занадто слабкі, щоб воскрешати померлих. Проте покликані повертати до життя тих, чиє існування стало мертвим, сірим і згаслим.

Недільне Євангеліє про втрату Наїнською вдовою єдиного сина знову повертає нас до усвідомлення крихкості людського буття, незворотності часу та глибини втрат, які здатні докорінно змінити долю. За правилами того часу на нещасну жінку чекало фактично жебрацьке існування. Закон Мойсея не передбачав жодних пільг для вдів, жодної суспільної опіки чи податку для їхнього утримання. Лише співспівчуття, милостиня та материнський біль до кінця днів. Але Бог ніколи не залишає нас наодинці з гіркотою реальності. Там, де люди бачать лише похоронну процесію та невідворотність смерті, Господь являє Свою життєдайну силу. Він не просто воскрешає юнака, а й Своєю Любов’ю повертає матері надію, що долає нестерпний відчай.

Відродити в людині віру в себе, в інших, у Бога, у світ - це так само важливо, як і повернути її до повноти життя. Диво - це не лише подолання неможливого, а й явлення Божої Любові до нас, грішних. Іноді Господь воскрешає безпосередньо, але часто для спасіння посилає випадкових людей, дивні обставини, несподівані зустрічі. Варто лише уважно подивитися на своє минуле, щоб осягнути масштаб Його піклування та турботи.



Батьківська любов - це жертовне служіння, що не шукає власної вигоди. Недаремно один із отців Церкви казав, що ім’я «Отець» має глибше значення і правдивіше говорить про Бога, ніж поняття «Господь». Адже слово «Бог» указує на відмінність та певну відстань, що розділяє нас за природою й святістю. Натомість слово «Отець» відкриває близькість і спорідненість, а семітськими мовами «Авва» взагалі є пестливим звертанням до батька, у якому виражена глибока довіра, любов і синівська прив'язаність. Ми удостоєні бути дітьми Божими, щоб ставати носіями Його благодаті у світі, сповненому болю, страждання й відчаю. Спробуємо воскрешати себе й тих, кого можемо: словом, ділом, молитвою. На суботню та недільну служби 17-18 жовтня 2026 року на Фейсбук сторінці Іоано-Богословського храму ПЦУ приймаємо ЗАПИСКИ ОНЛАЙН. Початок Літургії після хвилини мовчання. По завершенні служби згадаємо спочилих на панахиді.



Нaше спільне завдання - долати наступ смерті. Час настільки непевний, що ніхто не знає, яким виявиться завтрашній день. Тож треба встигнути набутися разом, сказати найважливіші слова, зробити головні вчинки та продовжувати сподіватися на Господа, що Він допоможе воскресити наші душі, думки, волю й силу духу.
Слава Ісусу Христу! Слава Україні!



Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк


5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102