Софійність як українська філософія життя

Як Софія Київська заговорила до нас під час великої війни, - думками на цю тему поділився з читачами відомий український священник о.Георгій Коваленко. Тема Премудрості Божої є ключовим аспектом розуміння християнської віри. Тому ми вирішили ознайомити нашу віртуальну церковну громаду з поглядами на Софійність знаного богослова.



Більшість народів, які несуть свою ідентичність крізь століття, - які не зникають під тиском імперій, які не розчиняються у глобальному світі, натомість наповнюють його розмаїттям сенсів та архетипів, - створили власну мову для опису людини та світу, а також власну філософію життя, маючи для її опису відомі всьому світові слова, які неможливо перекласти, але можливо осягнути та спробувати втілити в життя.
Греки нам подарували філософію і як поняття, і як спосіб життя. Ми до сьогодні називаємо один одного стоїками, циніками або гедоністами. Але за кожним з цих слів стоїть відрефлексований світогляд та відповідні практики життя, що дозволяють досягти досконалості, щастя, внутрішнього спокою або свободи.

Східні релігії пропонують нам шлях Дао або медитацію Дзен. Останніми роками ми багато чуємо про шведський Лагом, данське Хюґе та, загалом, нордичний Більдунґ. І саме тут виникає питання: А чи маємо ми, українці, унікальну і одночасно зрозумілу світові власну філософію життя? І яким словом її було б можливо означити?

Козак Мамай і Григорій Сковорода

Коли чуєш словосполучення «українська філософія життя», то одразу перед очима постають два образи - козака Мамая та мандрівного філософа Григорія Савича Сковороди.

Колись зображення Козака Мамая було чи не в кожній українській хаті поруч зі святими іконами та портретом Тараса Шевченка, як міфологізована згадка про славні часи Гетьманщини. Та й сьогодні чи не кожен українець уявляє собі, як виглядає Мамай, та може описати основи його філософії, що нагадуватиме дивну суміш дзен-буддизму, стоїцизму та епікурейства, філософію воїна-захісника та поета-мудреця в одній особі, який насолоджується моментом, але готовий до зустрічі з невідомим.
Але сьогодні Мамая можна побачити. Наприклад, якось ми їхали з друзями Чернігівщиною і обабіч дороги у затінку великого дерева поруч з велетенським пікапом мобільної вогневої групи побачили сучасного козака Мамая, який замислено сидів на землі, оповитий димом електронної люльки.

Так само впевнений, що на запитання: хто є найважливішим українським філософом?, ми почуємо відповідь: звісно, Григорій Савич Сковорода, якого «світ ловив, але не спіймав». А філософія Сковороди — це про «пізнай себе», про «сродну працю» та справжнє щастя, яке «ні від небес, ні від землі не залежить», але можливе для людини — «Хвала блаженному Богу, що потрібне зробив нетрудним, а трудне — непотрібним!» Фахівці ще додадуть про його кордоцентризм, або ж філософію серця.
Але є ще одне джерело нашої спільної стійкості та життєвої мудрості українського народу:

Софія Київська і Софійність

Я досліджую Софію Київську і Софійність як явище богослівʼя, філософії та українського духу багато років. Але особливий діалог з 1000-літньою святинею розпочався в перші дні повномасштабного вторгнення і є актуальним до сьогодні.
На пʼятий день війни, 1 березня 2022 року, отримавши усі необхідні дозволи і проїхавши крізь всі блокпости, ми прийшли до Софії Київської помолитися перед Орантою та записати це на відео українською та англійською для трансляції в Україні та світі.
Тоді мене найбільше вразив напис на фронтоні Софії Київської: «Божа Сила і Божа Премудрість - Софія».



Я бачив цей напис тисячі разів і зазвичай використовував для того, щоб задавати просте, але й до сьогодні неочевидне навіть для воцерковлених людей, запитання: «Хто та Софія, на честь якої в Києві понад тисячу років тому було зведено величний Собор?» Як результат, я маю цілу колекцію невірних або напіввірних відповідей на це, здавалось би, просте запитання.

Але на початку великої війни я зчитав цей напис як гасло нашої перемоги та візію майбутньої України, за волю і незалежність якої ми боремося. А ще згадався термін «софійність» (не плутати з умоглядною «софіологією», яка ширяє у божественних висотах).

Тему софійності в сучасному українському філософському та культурологічному дискурсі актуалізував Сергій Кримський (1930, Бахмут — 2010, Київ), який стверджував, що Софія Київська є «концепцією софійності світу». Слідом за ним можна сказати, що Софія Київська є втіленою в архітектурі, мозаїках та іконах моделлю Мудрості 11 та 17−18 століть. А ще Кримський казав, що «в українській ментальності мудрість звʼязана не тільки з головою, є ще мудрість самих речей. Ця мудрість речей і є софійністю».
І тут, слідуючи за думкою сучасного богослова та філософа о. Андрія Зелінського, можна сказати, що софійність — це вміння вичитувати Мудрість.

Софійність як вміння вичитувати Мудрість

Саме це сталося зі мною 1 березня 2022 року і продовжує тривати до сьогодні. Софія Київська почала промовляти до нас. Але я б сказав, що вміння вичитувати або спроможність чути, — це лише половина пазла. Іншою складовою є наявність Того, Хто промовляє, або текстів, зображень та місць, через які Мудрість промовляє до нас. Одним з головних таких місць для нас, українців, впродовж тисячоліття є Храм Мудрості - Софія Київська.



То на честь Кого Софія Київська?

Повторюся, що підказкою для знаходження вірної відповіді і є напис на фронтоні Софії Київської «Божа сила і Божа премудрість - Софія». І це є непряма цитата апостола Павла з його 1-го Послання до Коринтян: «…коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих. Бо… ми проповідуємо Христа розп’ятого… - Христа, Божу силу і Божу премудрість…» Отже, Софія-Мудрість, на честь якої побудовано Собор - це Ісус Христос - втілене Слово Боже.
 
Тобто для християн загалом, і для українців зокрема, мудрість - це не абстрактне, відірване від реальності поняття, яке описує незбагненні трансцендентні сфери.

А отже: Софійність - це втілена Мудрість, або мудрість життя.
Але війна показала, що висловлена апостолом та написана на фронтоні нашого головного собору Мудрість спроможна втілюватися в неймовірну стійкість та жертовність, а також інноваційність та нелінійність рішень від перших днів війни й до сьогодні.

Софійність як сила і мудрість України

«Божа сила і Божа премудрість», про які написано на фронтоні Софії Київської, - це не тільки про людське, матеріальне та військове розуміння сили і мудрості. Це не тільки про кількість зброї та стратегічні розрахунки, що також важливі. Бо від перших днів війни українці борються, дають відсіч та перемагають всупереч «мудрості світу цього», спираючись насамперед на духовні сили і віру в те, що є більшим за кожного з нас, але втілюється в кожному з нас, і що можна назвати Духом народу, його Славою, Честю і Гідністю.



Софійність як майстерність майбутнього

Символічно, що напис, який нагадує нам про силу і мудрість Христа розіпʼятого зустрічає нас на вході до Храму. Коли ж ми до нього увійдемо, то не побачимо домінуючого Розпʼяття, натомість можемо легко уявити себе в просторі Воскресіння і неземної краси майбутнього Небесного Єрусалиму.
До речі, на відміну від імперської ідеї «Москви - третього Риму», Київ бачив себе саме «другим Єрусалимом», що перекладається як «місто миру», яке згаданий нами Григорій Сковорода в своїх притчах називав Миргородом.
 
Невипадково ми згадали і про майстерність, бо першим значенням слова «софія», ще до того як давньогрецькі філософи почали використовувати його у своїй філософії, була саме «майстерність» і «реміснича вправність», тому можлива була софія майстра і софійність зробленої ним речі.
Саме тому, на мою думку, важливо говорити про софійність як українську філософію життя та важливий вимір людини, суспільства і країни. Бо воюємо ми не за Україну минулого, Україну «до 2022-го» чи «до 2014», ми воюємо і маємо розбудовувати Україну майбутнього — софійну Україну: сильну і мудру.
о.Георгій Коваленко, НВ

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.

Приватбанк

5363 5421 1533 9765

5159 3351 0939 4102