Про християнську свободу і їжу

Ось уривок з Першого послання до Коринтян святого апостола Павла, який ми нещодавно читали: «Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не можемо надбати; чи не їмо, нічого не втрачаємо. Бережіться, однак, щоб ця воля ваша не стала спокусою для немічних. Бо, якщо хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не спонукає і його також їсти ідоложертовне? І від знання твого загине немічний брат, за котрого помер Христос. Тож падаючи таким чином у гріх, супроти братів, уражаючи немічну совість їхню, ви грішите супроти Христа. А тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повік, аби не спокушати брата мого».

Спробуємо поміркувати над цим текстом:

Перше. Апостол Павло пише тут не про піст, а про ідоложертовну їжу. В античності люди їли м'ясо рідко. Те м'ясо, яке продавалося на ринках, в більшості своїй (якщо не все) було "ідоложертовним", тобто його "посвячували" відповідно до язичницьких культів. Апостол закликає ставити ідолів у ніщо і не вважати ідоложертовну їжу такою, що її християнам не можна їсти, адже язичницьких богів просто не існує. Тобто їсти можна все. Їжа сама по собі не наближає нас до Бога і не віддаляє.
Інше питання це ставлення до ближніх. Пильнуй, щоби твоя свобода не стала спокусою для немічних, для тих, хто ще не має такої віри.



Друге. По аналогії (і тільки по аналогії!) ми можемо провести паралель між цим підходом апостола Павла і постом. В часи Павла, як і раніше, під постом розуміли повну відмову від їжі, а не тільки утримання від м'яса чи інших категорій продуктів. Постувати - це значить нічого не їсти. Або весь день, або до "дев'ятого часу", тобто приблизно до 15:00.

Саме такими були найдавніші християнські пости, засвідчені в "Дідахе" (перше століття), - пости щосереди і щоп'ятниці.
Коли ж виникає 40-денний передпасхальний піст, то спосіб його проведення вже відрізнявся, і дедалі частіше нагадував "утримання" а не власне піст у древньому розумінні посту як повне не-ядіння. Хтось не їв ніякої тваринної їжі, хтось дозволяв рибу, хтось також і яйця, або і птицю, хтось не їв нічого вареного, а хтось постував повністю до дев'ятого часу, а потім їв що Бог послав. Причому під "хтось" у попередньому реченні слід розуміти не стільки особистості, скільки громади. Тобто де як було прийнято.

Третє. У нас немає заповіді Божої щодо посту, яка стосувалася би нас. Але одна з перших заповідей, дана першим людям, була саме про піст (не їсти від дерева пізнання добра і зла). І практика принагідних постів (викликаних надзвичайними обставинами, кризами) широко засвідчена у Біблії. Тому треба бути обережним, коли нам хочеться зовсім відкинути всі пости. Я би цього, м'яко кажучи, не радив.
До нашої традиції постування нам слід ставитися з християнською свободою, але й з відповідальністю. Пам'ятаючи, що піст - це не тільки про їжу. Але і про їжу також, певною мірою. Тому коли мене питають особисто про певні послаблення посту, то я зазвичай кажу: оберіть собі певну міру посту, яку зараз можете понести, і старайтесь дотримуватися її. Піст це не тільки про їжу, а й про дисципліну. Сучасній людині дисципліна потрібна. Вона насправді допомагає. Це не окови, які обмежують свободу, а засіб організувати своє життя заради досягнення мети. І коли ви обрали свою міру посту, то це відноситься до того, що між вами і Богом, і навряд чи треба розповідати іншим, як ви постуєте цього року, в тому числі щоби не ввести когось у спокусу.

Приватбанк
 4149 6293 1322 1459

4149 4390 0091 7074

або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА