Шостий Вселенський Собор
23 січня 2024
23 січня Церква вшановує подію, яка мала велике значення для розвитку християнства – проведення Шостого Вселенського Собору. Він був скликаний в 680 році у місті Константинополі за часів імператора Костянтина Погонат, та складався з 170 єпископів.
Собор скликано був проти лжевчення єретиків - монофелітів, які, хоча визнавали в Ісусі Христі два єства, Божественне і людське, але одну Божественну волю.
Після 5-го Вселенського Собору заворушення, вироблені монофелітами тривали і загрожували Грецькій Імперії великою небезпекою. Імператор Іраклій, бажаючи примирення, вирішив схилити православних до поступки монофелітів і силою своєї влади велів визнавати в Ісусі Христі одну волю при двох єствах.
Захисниками істинного вчення Церкви з'явилися Софроній, патріарх Єрусалимський і константинопольський чернець Максим Сповідник, якому за твердість віри відрізали язик і відрубали праву руку.
Шостий Вселенський Собор засудив і відкинув єресь монофелітів і визначив визнавати в Ісусі Христі два єства -Боже і людське: «і по цим двом єствам - дві волі, але так, що людська воля у Христі не противно, а покірна Його волі Божественній».
Заслуговує на увагу, що на цьому Соборі вимовлено було відлучення в числі інших єретиків та Римського папи Гонорія. Визначення Собору підписали і римські легати: пресвітери Феодор і Георгій, і диякон Іоанн.
Через 11 років Собор знову відкрив засідання в царських палатах званих Трульській, для вирішення питань переважно, що відносяться до церковного благочестя. В цьому відношенні він як би доповнив П'ятий і Шостий Вселенські Собори, тому і називається Пято-шостим.
Собор затвердив правила, якими Церква повинна управлятися, А саме: 85 правил Св. Апостолів, правила 6-ти Вселенських і 7-ми помісних Соборів, і правила 13 Отців Церкви. Ці правила згодом були доповнені правилами Сьомого Вселенського Собору і ще двох Помісних Соборів, і склали так званий "Номоканон", або давньослов’янською мовою "Керманич Книга", яка і є підставою церковного управління Православної Церкви.
На цьому Соборі засуджені були деякі нововведення Римської Церкви, які не згодні з духом постанов Церкви Вселенської, а саме: примус до безшлюбності священиків і дияконів, суворі пости в суботи Великого Посту, і зображення Христа у вигляді ягняти.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Собор скликано був проти лжевчення єретиків - монофелітів, які, хоча визнавали в Ісусі Христі два єства, Божественне і людське, але одну Божественну волю.
Після 5-го Вселенського Собору заворушення, вироблені монофелітами тривали і загрожували Грецькій Імперії великою небезпекою. Імператор Іраклій, бажаючи примирення, вирішив схилити православних до поступки монофелітів і силою своєї влади велів визнавати в Ісусі Христі одну волю при двох єствах.
Захисниками істинного вчення Церкви з'явилися Софроній, патріарх Єрусалимський і константинопольський чернець Максим Сповідник, якому за твердість віри відрізали язик і відрубали праву руку.
Шостий Вселенський Собор засудив і відкинув єресь монофелітів і визначив визнавати в Ісусі Христі два єства -Боже і людське: «і по цим двом єствам - дві волі, але так, що людська воля у Христі не противно, а покірна Його волі Божественній».
Заслуговує на увагу, що на цьому Соборі вимовлено було відлучення в числі інших єретиків та Римського папи Гонорія. Визначення Собору підписали і римські легати: пресвітери Феодор і Георгій, і диякон Іоанн.
Через 11 років Собор знову відкрив засідання в царських палатах званих Трульській, для вирішення питань переважно, що відносяться до церковного благочестя. В цьому відношенні він як би доповнив П'ятий і Шостий Вселенські Собори, тому і називається Пято-шостим.
Собор затвердив правила, якими Церква повинна управлятися, А саме: 85 правил Св. Апостолів, правила 6-ти Вселенських і 7-ми помісних Соборів, і правила 13 Отців Церкви. Ці правила згодом були доповнені правилами Сьомого Вселенського Собору і ще двох Помісних Соборів, і склали так званий "Номоканон", або давньослов’янською мовою "Керманич Книга", яка і є підставою церковного управління Православної Церкви.
На цьому Соборі засуджені були деякі нововведення Римської Церкви, які не згодні з духом постанов Церкви Вселенської, а саме: примус до безшлюбності священиків і дияконів, суворі пости в суботи Великого Посту, і зображення Христа у вигляді ягняти.
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.
Приватбанк
Для сайту 4149 6293 1322 1459
4149 4390 0091 7074
або
5169 3305 1630 1279
РГ ХРАМ СВЯТОГО ІОАНА БОГОСЛОВА
Електронна пошта