Алгоритм гріха

Чистота серця – це передусім чистота думки. Людина так улаштована, що може як Мюнхгаузен витягнути себе за волосся. Тобто голова може врятувати все тіло. У неї пам'ять та мозковий центр, пов'язаний з розумною душею. А тому, до помислів необхідно ставитися вкрай уважно. Спробуємо проаналізувати аглоритм гріха: які стадії він проходить від зародження в думках до втілення в конкретних справах.

Будь-який гріх має дві сторони: видиму та невидиму. Видима сторона – це явні для людини або для інших наслідки вчиненого беззаконня. Наприклад: зрада, вбивство, ворожнеча проти ближніх, матірне слово тощо. Те, що вже відбулося за допомогою фізичного тіла, до здійснення пройшло довгий шлях, воно має коріння, витоки. Це так звана невидима сторона розвитку гріха. Причому вона може розвиватися поступово, може бути миттєвою, але вона явно є. Це, можна сказати, – внутрішні рейки гріха.
Початковий пункт гріха – думка, яка, як товар на вітрині, постає перед нами. Кінцевий пункт – гріховна дія.

Як гріх із пункту «А» рухається в пункт «Б»?



Ми сказали, що гріх має свій початок у думках. Святі отці пункт «А» називають словом «прилог». Гріховний помисел може з'являтись кількома шляхами: навіюванням диявола, через тіло, пам'ять, зір тощо. Беззаконний «товар» пропонується нашому розуму. Ясно, що він красиво запакований, тобто обіцяє мир, радість, відновлення справедливості тощо. Ця стадія не є гріхом. Нам лише пропонують: хочеш – купуй, хочеш – ні. Справа за рішенням людини.

Головна порада на початковому етапі – не приймати цієї думки. Її необхідно бити молитвою та доброю думкою. Голову терміново, не гаючи необхідно зайняти чимось благотворчим. Наприклад, згадуванням своїх гріхів, згадати заповідь, згадати хресну смерть Христову та Воскресіння. Згадати Страшний Суд. Звернутися до Господа з гарячою молитвою. Осінити себе хрестом. Або терміново зайнятися якоюсь необхідною справою. Ворогу роду людського дуже не подобається, коли ми виявляємо, що це його думки, а не наші. І він залишає нас.

Часто ця сама гріховна думка має таку привабливість, так нахабно влазить у серце! Щоб позбутися від неї, необхідне часом велике напруження. Але чистота серця того варта. Господь бив такі пропозиції словами зі Святого Письма: «Відійди, сатано! Бо ж написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!» (Мф. 4:10), «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих» (Мф. 4:4), «Не спокушуй Господа Бога свого» (Мф. 4:7). Ці слова з Євангелія можуть дуже нам допомогти.

Часом, як не дивно, може допомогти швидка ходьба з молитвою або важка фізична праця. Пам'ятаєте, як у фільмі «Приборкання норовливого» головний герой у моменти приложення рубав дрова? А його друг-монах у такі моменти видзвонював у дзвони до мозолів на руках. У фільмі це виглядало комічно, але це реальний і дуже дієвий метод боротьби з настирливими думками.

Проте, якщо прилог із зневагою не відкинуто, гріх починає поступово заражати людину. Прилог не відкинутий, не переможений – зла думка полонить розум. Він починає «розмовляти» з гріхом, пізнавати його. Подумки бере до рук, розглядає «товар». На цьому етапі боротьба вже набагато складніша, краще не допускати до розуму такі думки. Вони можуть забруднити його на все життя. Гігієна розуму – серйозна річ. Він керує життям людини.
До речі, тут криється відповідь на те, чому людині щодня потрібно живити розум доброю їжею – духовним читанням. Хоч би двадцять хвилин, але читати душеспасительні повчання. Біблія з ранку повинна налаштовувати на день, твори святих корисно читати увечері. Необхідно напружувати пам'ять, запам'ятовувати та повторювати прочитане. Такі знання зберігають, очищають та освячують розум. Він стає носієм благих думок. Це дуже допоможе у боротьбі з гріхом.

Проста народна порада – «викинь це з голови» – насправді не така проста. Боротися з прилогами і поганими думками – в принципі велика і дуже нелегка робота. Тут добрі будь-які засоби: і молитва до Ангела Охоронця, щоб він послав нам світлу думку, і сокрушення перед Богом, що гріх ми впустили в себе, і невідкладна сповідь духовнику. Головне – боротися. На цих етапах це все ж простіше.
Якщо ми не зупинимо гріх, він рухатиметься далі і завойовуватиме нові території. Розширювати свої володіння усередині людини.

Гріховний «товар» починає опановувати почуття, серце приліплюється, усолоджується, людина його вже пробує на смак. Він їй подобається. Вже серце заражається гріхом. Серце підкоряється гріховній думці, бере все у свої руки. Саме воно вже наказує розуму, щоб він включався у здійснення гріха – продумування плану. Серцю тут вірити не можна, необхідно включати розум.
Молитва за нас наших близьких і далеких у таких випадках просто необхідна. Добре, коли за нас моляться. Сердечна молитва за людину може розігнати будь-які темні хмари. Саме тому ми під час війни так посиленно молимось за наших рідних і приймаємо на суботні та недільні служби записки онлайн.
Наступний етап зараження – воля. Покупець опускає руку в гаманець та дістає гроші, готовий свою працю прикласти. Воля підпорядковується гріховній думці. Починається активне обмірковування як здійснити гріх у дійсності, складається план, враховуються можливі шляхи.



Заключний етап – це осквернення тіла гріхом. Тіло тут тільки інструмент душі, яка вже згрішила. Гріховна думка зрештою підпорядковує й тіло.
На останніх двох етапах себе буквально треба прив'язувати. Наприклад, святитель Іоанн Златоуст гнівливим радив сильно стискати зуби, якщо язик проривається – то губи, але якщо й це не допомагає – то просто кусати його. Від блуду апостол Павло радив рятуватися втечею. У прямому розумінні – нічого не думаючи, просто, як Іосиф від дружини Потіфара, тікати.
Необхідно створювати план як уникнути гріха. Причому не самому, а просити поради духовника або близьких духовних людей. Така порада – це передача доброї думки, яка може допомогти зцілитися. На останніх етапах, як, власне, і на всіх інших, сильно може допомогти сповідь. Псалтир часом не можна з рук випускати. Упокорювати тіло поклонами.
До речі, не завжди гріх може виражатися через тіло. Він може володіти розумом і серцем, може піднімати масу внутрішніх емоцій, але так і залишатися в області мисленої брані. Ви помічали, як злі думки руйнують нас. Ці нескінченні внутрішні діалоги з нашими кривдниками.

Не сумнівайтеся: жодна зла думка, що прийшла до нас в голову, не обійшлася без участі лукавого. Взагалі, лукавого святі отці називають «мисленим вовком». Бесідувати з ворогом роду людського – гидко та смертельно небезпечно. Важливо навчитися себе зупиняти, нам мають бути противні такі бесіди. Необхідно мати сильні мислені «контрагументи». Вміти, хоч би як це грубо звучало, «закрити рот мисленому гріху». А це можливо тільки, коли ми йдемо шляхом, який вказав нам Христос.
Часто лікуються такі думки прощенням. Прощення – велика сила. Господь в Євангелії недвозначно для лікування наказує молитися за ворогів та за кривдників, благословляти проклинаючих та бути великодушним до всіх, як Отець Небесний, який посилає дощ і на праведників, і на грішників. Про те, як нам ставитись до ворогів під час війни священники Іоано-Богословського храму ПЦУ неодноразово говорили в проповідях. Зі злом не можна домовлятись – з ним треба боротись.

Щоб навчитися доброї думки, необхідно всебічно працювати над цим. Двері розуму і серця треба тримати зачиненими, щоб тепло не вивітрилося. Тоді ми думатимемо добре про Бога у випробуваннях, про ближніх – у стосунках та про себе – на спасіння. І нехай допоможе нам у цьому всеблагий Бог!

Як можна попередити гріх? У цьому допоможе знання усіх етапів розвитку гріха: від думки до дії. Ця послідовність етапів розвитку гріха була розроблена практично одночасно в IV столітті на Сході аввою Євагрієм Понтійським та на Заході преподобним Іоаном Касіаном Римлянином.

 Прилог, спокуса (звершується на рівні думки та ще не є гріхом. Наприклад: приходить думка, що людина змучилась, і в цей вечір буде важко помолитися перед сном).
 Здруження (затримування та обдумування тієї думки, яка прийшла до нашої свідомості. Наприклад: обдумування, що нічого не станеться, якщо один вечір не помолитися і лягти раніше спати).
 Насолода (здебільшого не тілесна, а духовна, коли полониться серце. Наприклад: погодження з помислом і насолода думкою, що таки приємно буде солодко заснути).
 Полон (на цьому етапі гріхопадіння додаються зусилля волі та допомагають почуття, породжуючи ілюзорний світ, цілком протилежний Божому світу. Наприклад: невпинне бажання не молитися і насолодитися сном).
 Рішучість (рішення реалізувати помисел, на цьому етапі вже відбувається внутрішнє падіння. Наприклад: остаточне рішення не молитися в цей вечір та йти спати).
 Вчинення самого гріха (певна конкретна гріховна дія, що звершується людиною. 

Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.