Текст Покаянного канону прп. Андрія Критського: четвер
06 березня 2014
Четвер першого тижня посту
Початок як і в попередні дні, канон Андрея, глас 6
Пісня 1
Ірмос:
Помічник і покровитель
прийшов мені на спасіння.
Це Бог мій, і прославлю Його,
Бога Отця мого,
і звеличу Його: велично бо прославився!
1. Агнче Божий, Ти взяв гріхи всіх,
візьми і з мене тяжкий тягар гріховний
і як милосердний даруй мені відпущення гріхів.
2. Не погидуй мною, Спасе,
не відкинь мене од лиця Твого,
здійми з мене важкий тягар гріховний
і як милосердний подай мені відпущення гріхів.
3. Припадаю до Тебе, Ісусе, згрішив бо,
очисти мене, здійми з мене
важкий тягар гріховний
і як милосердний подай мені сльози зворушення.
4. Не увійди на суд зі мною, несучи мої діяння,
досліджуючи слова і викриваючи помисли,
а у щедротах спаси мене, Всесильний, нехтуючи мої провини.
5. Багатство моє, Спасе, змарнував я у блуді,
не маю тому плодів благочестивих,
то й кличу, голодний, до Тебе:
щедрот усіх Отче, поспіши мене помилувати!
6. Вільні й невільні провини мої,
явні й таємні, відомі й невідомі, —
усе, Спасителю, як Бог очисти і спаси мене.
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце,
Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх
і як милосердна подай мені сльози зворушення.
І нині, Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице
усім, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх
і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся.
Пісня 2
Ірмос:Знайте, знайте, що я є Бог,
що за давніх часів зіслав дощем манну
і воду пролив із каменю
для мого народу в пустелі
єдиною десницею і силою моєю.
1. Убив я мужа собі на рану
а юнака — собі на біду —
ридаючи, голосив так Ламех.
А ти, душе, забруднила тіло й осквернила ум —
і не тремтиш?
2. Вхитрилася б ти, душе, збудувати вежу
і поставити твердиню своїм пожаданням,
коли б Творець не змішав замисли твої
й не скинув додолу хитрування твої!
3. О, як наслідував я першого вбивцю Ламеха,
бо душу убив як мужа, а ум як юнака,
як Каїн-убивця, убив я тіло, мов брата,
пожадливими бажаннями.
4. Побитий увесь я та зранений.
Ось стріли ворожі, що зранили душу і тіло:
ці рани, болячки та струпи є слідами моїх свавільних пристрастей.
5. Колись Господь післав дощем вогонь,
що спалив нестямне беззаконня содомлян,
а ти, душе, розпалила вогонь геєнський
і в ньому будеш спалена.
6. Розумійте й дивіться:
Я — Бог, що допитую серця і пізнаю думки,
викриваю вчинки й палю гріхи,
та сироту, покірного і вбогого, захищаю.
Слава, Троїчний:
Безначальна, несотворена Тройце,
Неподільна Одинице!
Прийми мене, що каюся,
що згрішив був, мене спаси,
бо я — Твоє творіння: не відкинь, помилуй,
ізбави мене від кари вогненної.
І нині, Богородичний:
Богомати Пречистая, Владичице,
Надіє для тих, хто до Тебе прибігає,
і пристановище тих, хто в бурі,
моли всемилостивого Творця і Твого Сина
Твоїми молитвами і мене помилувати.
Пісня 3
Ірмос:
На непорушному камені
заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди,
бо Ти один святий і праведний.
1. Давній єгиптянці Агарі
уподобилась ти, душе моя,
бо стала рабою сваволі
й нового Ізмаїла породила — свою зухвалість.
2. Ти знала, душе моя, про ліствицю Якова,
що з'явилася від землі до неба,
чому ж не маєш сходження твердого і благочестивого?
3. Священика Божого, Царя самотнього,
Христову подобу наслідуй, душе,
твоїм життям у світі, посеред людей.
4. Не зробися стовпом соляним, душе,
коли назад повернешся,
бійся прикладу содомлян і рятуйся високо в Сигорі.
5. Навернися і плач у стогонах, окаянная душе,
доки не добіжить кінця життя веселість,
доки Господь не зачинив двері світлиці.
Слава, Троїчний:
Тройце проста, несотворенна, єство безначальне,
славима у трьох Особах,
спаси всіх, хто з вірою прибігає під твою владу.
[І нині,] Богородичний:
Безмужня Богородице,
Ти народила у часі Сина,
що від Отця предвічно ісходить.
О дивнеє чудо: зостаючись Дівою,
від грудей годуєш.
Пісня 4
Ірмос:
Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
"Почув вістку про Тебе і налякався —
слава силі Твоїй, Господи!"
1. Короткий час життя мого
переповнений хворобами та лукавством,
але прийми мене в покаянні
і призови до розуміння,
щоб чужинцеві не був я за здобич і поживу,
Ти Сам мене, Спасе, помилуй.
2. Даремна й пуста високомовність моя
і серцем я безсоромний,
та разом з фарисеєм не осуди мене.
Подай мені смирення митареве й до нього причисли мене,
єдиний щедрий та праведний Судде.
3. Знаю, Милосердний, що згрішив я,
осквернивши посудину моєї плоті,
та прийми мене в покаянні і призови до розуміння,
щоб не став я за здобич та поживу чужинцеві,
Ти Сам, Спасителю, наді мною змилосердися.
4. Душу мою осквернивши пристрастями,
став, Милосердний, я сам собі ідолом,
але прийми мене в покаянні і призови до розуміння,
щоб не став я за здобич та поживу чужинцеві,
Ти Сам, Спасителю, наді мною змилосердися.
5. Не послухав я Твого голосу,
і на Писання Твоє законодавче не зважав,
але прийми мене в покаянні і призови до розуміння,
щоб не став я за здобич та поживу чужинцеві,
Ти Сам, Спасителю, наді мною змилосердися.
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах
триєдине Божество
як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну,
що в небі триславно лунає.
І нині, Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою,
зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи,
і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи,
бо Він творить як хоче.
Пісня 5
Ірмос:
Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче,
і настав мене на Твої повеління,
і навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
1. Наслідуй, о душе, ту, що додолу схилилася,
прийди і припади до ніг Ісусових,
щоб Він тебе випростував і ти прямо ходила шляхами Господніми.
2. Якщо Ти, Владико, є глибоким колодязем,
то з пречистих Твоїх жил вточи мені води,
щоб, як та самарянка, я напився
і вже не прагнув,
бо Ти потоки життя виливаєш.
3. Нехай сльози мої будуть мені Силоамом,
щоб і я омив, Владико Господи, очі серця,
і свідомо споглядав Тебе, Світло предвічне.
Слава, Троїчний:
В тобі прославляємо, Тройце, Єдиного Бога:
свят, свят, свят — Отець, Син і Дух — проста сутність,
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
І нині, Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужна Мати Діво,
зодягнувся в мою природу Господь, що сотворив віки,
з Собою з'єднав Він людську природу.
Пісня 6
Ірмос:
Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,
і Він почув мене з аду підземного,
й підніс Він життя моє над тлінням.
1. Щоб я не почув від Тебе, Господи,
як відсилаєш мене від Себе:
«Візьми своє і йди у вогонь проклятий», —
але благий голос праведних.
2. Спасе мій, я є тою царською драхмою,
яка віддавна згубилась у Тебе.
Тож засвіти світильник — Предтечу Свого,
шукай, о Слове, і знайди Твій образ.
Слава, Троїчний:
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця —
про це свідчить Отець, Син і Дух Божественний.
І нині, Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога,
що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице,
молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Сідальний, глас 6, подібний: Уповання ...
Про страшний день пришестя Твого і
неуникненний Твій, Христе, суд, роздумую:
боюся, вражений, і трепечу, бо маю багато гріхів.
Але перед кінцем, як милостивий Бог,
навернувши спаси мене,
молитвами Тієї, що породила Тебе,
милосердний Спасе, єдиний Чоловіколюбче.
Пісня 7
Ірмос:
Помічник і покровитель
прийшов мені на спасіння.
Це Бог мій, і прославлю Його,
Бога Отця мого,
і звеличу Його: велично бо прославився!
1. Як сон у пробудженого, зникають дні мої,
тому я плачу на ложі моєму, як Єзекія,
щоб дні життя мого були продовжені.
Але який Ісая прийде до тебе, душе, коли не Бог усіх?
2. Припадаю до Тебе і приношу, мов сльози,
слова мої: згрішив я, як не згрішила блудниця,
й беззаконня чинив, як ніхто на землі,
але, Владико, змилуйся над створінням Твоїм
і призови мене.
3. Поховав я Твій образ і зневажив заповідь,
затьмарилася уся краса моя
і пристрасті загасили світильник,
та змилуйся і поверни мені радість спасіння,
як співає Давид.
4. Навернися, покайся, відкрий потаємне,
скажи всезнаючому Богові:
єдиний Ти знаєш мої таємниці, Спасителю,
та Сам помилуй мене, як співає Давид, по Твоїй милості.
Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,
Одинице святая, Тебе величаємо, Бога Тройцю,
як світило і світло: одне — святе і три — святі.
А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх — життю і життям.
І нині, Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе,
поклоняємося Тобі, Богомати,
бо Ти з нероздільної Тройці
Христа Бога породила
й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.
Пісня 8
Ірмос:
Того, Кого славлять небесні воїнства
і перед Ким трепечуть херувими і серафими, —
все живе на землі, усі сотворіння,
оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
1. Чашу сліз, немов миро,
виливаю на голову Твою
і кличу Тебе, як блудниця, що шукає милості,
приношу моління й очікую на прощення.
2. Хоч ніхто, як я, не згрішив перед Тобою,
та все-таки прийми і мене, милосердний Спасе,
бо каюся зі страхом і кличу з любов'ю:
згрішив я перед Тобою єдиним, помилуй мене, Милостивий!
3. Зглянься, Спасе, над Твоїм сотворінням
і як пастир знайди пропалого,
поспіши до заблуканого, захисти від вовка,
зроби мене вівцею серед пастви Твоєї.
4. Коли, милосердний Спасе, сядеш як Суддя
й покажеш страшну Твою славу,
який бо страх тоді перед полум'ям печі відчують усі,
що бояться Твого незборимого суду.
Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний,
Благий Утішителю, Душе правий,
Родителю Слова Божого,
Отця безначального Слове,
живий і всетворячий Душе — Єдина Тройце —
помилуй мене!
І нині, Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая,
виткалась мисленна багряниця —
тіло Еммануїла — у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо.
Пісня 9
Ірмос:
Безсіменного зачаття різдво незбагненне,
безмужньої матері плід нетлінний;
Боже різдво оновлює природу,
тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір
православно величаємо.
1. Змилосердися, Спасе, Сину Давидів, помилуй,
як біснуватих ізціляв Ти словом,
скажи мені милосердним голосом,
як розбійникові: «Воістину будеш в раю зі мною,
коли я прийду в славі моїй».
2. Розбійник Тебе ганьбив і
розбійник благословив Тебе —
обидва бо на хресті висіли,
але як вірному Тобі розбійникові,
що пізнав Тебе як Бога, й мені відкрий двері,
о Милостивий, до славного Твого Царства.
3. Все створіння живе здригнулося,
бачачи Тебе розп'ятого,
розпалися з жахом каміння та гори,
земля затряслася й ад відкрився
і світло за дня померкло,
уздрівши Тебе, Ісусе, прибитого до хреста.
4. Не вимагай від мене
достойних плодів покаяння,
бо сила моя в мені підупала,
даруй мені завжди сокрушене серце
й убогість духовну, Єдиний Спасе,
щоб я зміг це принести Тобі як жертву угодну.
5. Судде мій і мій Всезнаючий, що маєш вдруге
прийти із ангелами судити світ,
тоді милостивим оком поглянь на мене,
помилуй і ущедри мене, Ісусе,
бо я згрішив більше, ніж всяка людська істота.
[Андрію:]
Чесний Андрію, преблаженний отче,
пастирю Критський,
не полишай молитви за тих, хто оспівує тебе,
завжди вшановує твою пам'ять,
щоб ми позбавились гніву, скорбот та тління
і від гріхів звільнилися.
Слава, Троїчний:
Тройце єдиносущна, Одинице триіпостасна,
оспівуємо Тебе, прославляючи Отця,
Сина величаючи і Духові поклоняючись, —
Єству єдиному, Богові істинному — життю і
царству живущому, безконечному.
І нині, Богородичний:
Бога єдиного родила Ти, Дівою будучи,
у дивному різдві і зачатті.
Безсіменне зачаття і різдво надприродне,
але, о богоневісна і чиста,
збережи стадо Сина Свого, що його Він зібрав.