Текст Покаянного канону прп. Андрія Критського: вівторок

Ірмос:
Помічник і покровитель
прийшов мені на спасіння.
Це Бог мій, і прославлю Його,
Бога Отця мого,
і звеличу Його: велично бо прославився!
1. Перевершив я Каїнове вбивство
й свідомо став убивцею душевного сумління, 
оживлюючи тіло, поборював я душу злими ділами моїми.
2. Не уподобився я, Ісусе, до праведного Авеля
й ніколи не приносив Тобі дарів приємних,
ні діл боговгодних, ні жертви чистої, ані життя непорочного.
3. Подібно до Каїна, окаянная душе,
принесли ми Творцеві
нечестиві діла і жертву порочну,
ціле пусте життя своє — тому і засуджені!
4. Оживотворив Ти, Творче, земний порох
і дав мені тіло та кості,
ще й дихання та життя, о мій Сотворителю,
але, Судде та Відкупителю, прийми мене, що каюся.
5. Сповідаю Тобі, Спасе, гріхи, що вчинив,
душі і тіла мого рани,
бо їх заподіяли мені, мов розбійники, внутрішні убивчі помисли.
6. Якщо і згрішив я, Спасе, то знаю,
що Ти чоловіколюбець:
караєш жаліючи і гаряче милуєш, 
і бачиш сльози плачу мого, 
й спішиш як люблячий батько, що кличе блудного.
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце,
Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх
і як милосердна подай мені сльози зворушення.
І нині, Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице
усім, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх
і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся. Ірмос:
Слухай бо, небо, — і возвіщу,
і прославлю Христа,
що від Діви воплотився.

1. У ризи шкіряні вдягнув мене гріх
і скинув з мене першу боготкану одіж.
2. Покритий я одягом сорому,
мов листям смоковниці,
для виявлення моїх свавільних пристрастей.
3. Зодягнувся я у ризу сорому,
що ганебно закривавлена потоками
життя мого пристрасного і сластолюбного.
4. Віддався я на згубу пристрастям
і земному тлінню,
тому й донині ворог мені допікає.
5. Я вибрав любов до земних речей і багатства
нестриманістю своєю, Спасе,
і нині знемагаю під важким тягарем.
6. Прикрасив я свій тілесний образ
розмаїтим одягом нечистих помислів,
тому і підлягаю нині осудженню.
7. Піклуючись ревно про зовнішні прикраси,
я знехтував богообразну внутрішню скинію.
8. Поховав я під покровом пристрастей
красу первісного образу, Спасе,
а Ти, як колись драхму, пошукай і знайди її.
9. Згрішив я і, як блудниця, каюся:
один згрішив перед Тобою.
Як миро, прийми, Спасе, мої сльози.
10. Очисти мене, як митар, благаю, очисти мене, Спасе,
ніхто з дітей Адамових так не згрішив, як я згрішив перед Тобою.
Слава, Троїчний:
Тебе, Єдиного в трьох особах,
Бога всіх оспівую:
Отця і Сина і Святого Духа.
І нині, Богородичний:
Пречистая Богородице Діво,
єдина всехвальная,
молися ревно, щоб спастися нам. Ірмос:
На непорушному камені
заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди,
бо Ти один святий і праведний.
1. В Тобі, хто смерть подолав,
знайшов я джерело життя
й благаю перед кінцем від самого серця:
згрішив я, Господи, очисти і спаси мене!
2. Згрішив я, Господи, перед Тобою,
згрішив я — очисти мене.
Нема ж бо такого серед людей, 
кого б я не перевершив гріхами.
3. Наслідував я, Спасе, нечестивих,
що жили при праведнім Ної,
і тим успадкував їхню кару — загибель у потопі.
4. Наслідуючи Хама-батькоглумителя,
ти не вкрила, душе, сорому ближнього,
від нього свій погляд відвернувши.
5. Втікай, душе моя, від полум'я гріха,
як Лот, утікай від Содома і Гомори,
втікай від вогню усякого нерозсудливого бажання.
6. Помилуй, благаю Тебе, Господи, помилуй мене,
коли прийдеш з ангелами Своїми
віддати всім по справедливості за їх діяння.

Слава, Троїчний:
Тройце проста, несотворенна, єство безначальне,
славима у трьох Особах,
спаси всіх, хто з вірою прибігає під твою владу.
[І нині,] Богородичний:
Безмужня Богородице,
Ти народила у часі Сина,
що від Отця предвічно ісходить.
О дивнеє чудо: зостаючись Дівою,
від грудей годуєш. Ірмос:
Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
"Почув вістку про Тебе і налякався —
слава силі Твоїй, Господи!"
1. Не спи, душе моя, кріпися,
як у древності великий із патріархів,
і здобудеш розумне діяння,
і будеш бачити умом Бога,
спогляданням проникнеш у неприступну темряву
і станеш великим володарем.
2. Дванадцять патріархів породив великий із патріархів
і тайно утвердив для тебе, душе моя, драбину діяльного сходження: 
премудро розмістив дітей як сходинки,
а кроки свої — по них сходження.
3. Наслідуючи, душе, зневаженого Ісава,
віддала ти спокусникові первісну красу первородства,
втратила батьківське благословення
і двічі впала в спокусу діянням та розумом. 
Тому, окаянная душе, нині покайся.
4. За пристрасть до жінок назвали Ісава Едомом,
бо завжди палав нестриманістю
й осквернявся похіттю, то й звався Едом, 
що значить «розпалення душі гріхолюбивої».
5. Знаючи про Йова, що сидів на гноїщі й оправдався,
ти не наслідувала його мужності, 
не мала ти, душе, твердої волі,
у всьому, що бачила, пізнала чи випробувала, 
але явилася ти, душе, нетерпеливою.
6. Той, хто сидів спершу на престолі — 
нині нагий на гноїщі та в струпах; 
хто багатий дітьми і славний —
раптом бездітний і бездомний, 
замість палацу маючи гноїще і червів замість бісеру.
 
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах
триєдине Божество
як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну,
що в небі триславно лунає.
І нині, Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою,
зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи,
і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи,
бо Він творить як хоче. Ірмос:
Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче,
і настав мене на Твої повеління,
і навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
1. Ти чула, душе, про кошик з Мойсеєм,
який у древності носили річнії води.
Уникнув він, мов у палаті,
гіркої долі від задуму фараона.
2. Ти чула, окаянная душе,
про повивальниць, які вбивали творіння чистоти -
немовлят чоловічої статі.
Тож нині, як великий Мойсей,
годуйся премудрістю.
3. Як великий Мойсей убив єгиптянина,
ти, окаянная душе, не вбила свого ума,
тож як, скажи, вселишся в пустелю пристрастей
через покаяння?
4. Великий Мойсей оселився в пустелі;
поспішай і ти, душе, його наслідувати,
щоб могла споглядати богоявлення в купині.
5. Уяви собі, душе, Мойсееву палицю,
якою він ударив по морю й утворилася суша.
Ця палиця — прообраз твого хреста,
яким і ти, душе, можеш звершувати величне.
6. Аарон приносив Богові
вогонь чистий, без омани,
але Офній і Фінеес,
як і ти, душе,
принесли Богові
нечисте життя своє, далеке від Бога.

Слава, Троїчний:
В тобі прославляємо, Тройце, Єдиного Бога:
свят, свят, свят — Отець, Син і Дух — проста сутність, 
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
І нині, Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужна Мати Діво, 
зодягнувся в мою природу Господь, що сотворив віки,
з Собою з'єднав Він людську природу. Ірмос:
Хвилі моїх прогрішень, Спасе, 
повертаються, як у Червонім морі, і
несподівано покрили мене, як колись 
єгиптян і колісниці.
1. Нерозсудливий вибір зробила ти, душе,
як колись Ізраїль,
ти воліла насолоджуватись пристрастями,
аніж споживати божественну манну.
2. Ти вибрала, душе, криниці хананейських думок
замість скелі, з якої джерело премудрості,
мов чаша, виливає потоки богослов'я.
3. Поміняла ти, душе, небесную їжу
на свиняче м'ясо, котли і єгиптянський хліб, 
як колись народ нерозсудливий у пустелі.
4. Коли раб Твій Мойсей ударив палицею по каменю,
то образно показав Твоє ребро животворяще,
з якого ми черпаємо напій життя.
5. Пізнай і досліди, душе, як Ісус Навин,
обіцяну землю, якою вона є,
у ній оселися життям благочестивим.

Слава, Троїчний.
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця —
про це свідчить Отець, Син і Дух Божественний.

І нині, Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога,
що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице,
молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Господи, помилуй (3), Слава; І нині.
Сідальний, глас 4, подібний: Уповання світу...
Про страшний день пришестя Твого і 
неуникненний Твій, Христе, суд, роздумую:
боюся, вражений, і трепечу, бо маю багато гріхів. 
Але перед кінцем, як милостивий Бог, навернувши спаси мене,
молитвами Тієї, що породила Тебе, 
милосердний Спасе, єдиний Чоловіколюбче. Ірмос:
Згрішили ми, чинили беззаконня і несправедливість,
не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,
але до кінця не полиши нас, отців Боже.
1. Коли везли на колісниці кивот,
то Озан торкнувся до нього, бо воли похилилися,
і був покараний за це гнівом Божим.
І ти, душе, уникай зухвалості і свято шануй божественне.
2. Ти чула, душе, про Авесалома,
як він повстав проти природи,
знаєш його мерзенні вчинки,
якими осквернив він ложе Давида-отця, 
але і ти наслідувала його пристрасні й
пожадливі бажання.
3. Підкорила ти, душе моя, своєму тілові
свою вільную гідність,
знайшла ти другого ворога — Ахітофела, 
і слухалася його поради, але сам Христос це знищив, 
щоб ти все ж спаслася.
4. Дивний і сповнений благодаті премудрості Соломон
учинив колись зло і відступив від Бога,
і ти, душе, йому уподобилась своїм проклятим життям.
5. Приваблений насолодами пристрастей,
Соломон осквернився і відступив від Бога.
О горе, ревнитель премудрості став любителем розпусних жінок!
І ти, душе, уподобилась йому сквернами сластолюбства.
6. Ти наслідувала, душе, Ровоама, 
який не послухав поради батька,
а ще Єровоама, злого раба-відступника.
Покинь це, душе, й благай Бога: 
згрішила я, помилуй мене!

Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,
Одинице святая, Тебе величаємо, Бога Тройцю,
як світило і світло: одне — святе і три — святі. 
А ти, душе, співай, прославляючи, Богу всіх — життю і життям.
І нині, Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе,
поклоняємося Тобі, Богомати,
бо Ти з нероздільної Тройці
Христа Бога породила
й сама нам, сущим на землі, відкрила небесне. Ірмос:
Того, Кого славлять небесні воїнства
і перед Ким трепечуть херувими і серафими, —
все живе на землі, усі сотворіння,
оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
1. Наслідуючи Озію, ти подвійно вражена його проказою,
бо думаєш негідне і твориш беззаконня. 
Покинь, душе, до чого прив'язана, й поспішай до покаяння.
2. Ти чула, душе, про ніневитян,
що каялись Богу у веретищі та попелі,
але ти їх не наслідувала
і виявилась лукавішою за всіх,
хто згрішив до і після закону.
3. Ти чула, душе, про Єремію у багнистій ямі,
що з плачем кричав до Сіону,
шукаючи за сльозами,
його печальне життя наслідуй — і спасешся.
4. Колись Йона утік до Тарсису,
передбачаючи ніневитян навернення,
знав бо як пророк милосердя Боже
і ревно прагнув пророцтво сповнити.
5. Ти чула, душе, про Даниїла,
який у ямі закрив уста звірам,
дізналася й про юнаків з Азарією,
що вірою погасили вогонь у печі палаючій.
6. Я всі оповів тобі, моя душе,
повчальні приклади із Старого Завіту.
Наслідуй боголюбиві діяння праведних,
гріхів же людей лукавих бережися.

Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний, 
Благий Утішителю, Душе правий, 
Родителю Слова Божого, 
Отця безначального Слове, 
живий і всетворячий Душе — Єдина Тройце — 
помилуй мене!
І нині, Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая,
виткалась мисленна багряниця —
тіло Еммануїла — у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну, Тебе величаємо. Ірмос:
Безсіменного зачаття різдво незбагненне,
безмужньої матері плід нетлінний; 
Боже різдво оновлює природу, 
тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір 
православно величаємо.
1. Христа спокушав диявол, кажучи перетворити на хліб каміння,
і звів Його на гору, щоб умить показати всі царства світу —
ти ж бійся, душе, подібного підступу, 
чувай, молися безперестанку до Бога.
2. Пустельнолюбива горлиця, голос вопіющого,
світильник Христовий проповідував покаяння,
а Ірод з Іродіадою чинили беззаконня; 
дивись, душе моя,
щоб не заплутатись у сітях беззаконня,
але полюби покаяння.
3. В пустелі оселився Предтеча благодаті
і вся Юдея й Самарія йшли його слухати і сповідати гріхи свої, 
ревно приймаючи хрещення, 
а ти, душе моя, їх не наслідувала.
4. Чесним є шлюб і непорочним ложе,
бо спочатку благословив їх Христос.
На весіллі у Кані Галилейській
як людина Він їв і перетворив воду на вино, 
являючи перше чудо, щоб ти, душе, змінилася.
5. Христос укріпив розслабленого,
і той узяв своє ложе,
підняв з мертвих юнака, сина вдовиці,
і зцілив слугу сотника,
відкрився самарянці, показуючи,
як тобі, душе, у дусі служити Богу.
6. Кровоточиву Господь зцілив
лише торканням до Його ризи,
прокажених Він очистив,
сліпих і кривих просвітив і виправив,
глухих, німих і зігнутих додолу ізцілив словом,
щоб ти, окаянная душе, могла спастися.

Слава, Троїчний:
Тройце єдиносущна, Одинице триіпостасна,
оспівуємо Тебе, прославляючи Отця, 
Сина величаючи і Духові поклоняючись, — 
Єству єдиному, Богові істинному — життю і
царству живущому, безконечному.
І нині, Богородичний:
Сохрани свій град, Пречистая Богомати,
в Тобі він царює з вірою,
в Тобі утверджується кріпостю,
з Тобою долає усі спокуси,
полонить ворогів своїх і їх підкорює.