Текст Покаянного канону прп. Андрія Критського : понеділок
03 березня 2014
Тим, хто за життєвих обставин не зможе бути присутнім на читанні Покаянного канону преподобного Андрія Критського в храмі, ми пропонуємо його текст. Його можна прочитати вдома самостійно, щоб молитовно долучитися до спільного читання. Сьогодні текст канону понеділка 1-го тижня Великого Посту.
Понеділок першого тижня посту
Творимо на кожен тропар три метанії (Дольницький вказує, що за уставом у цьому випадку належить робити три малих поклони), мовлячи:Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Понеділок першого тижня посту
Творимо на кожен тропар три метанії (Дольницький вказує, що за уставом у цьому випадку належить робити три малих поклони), мовлячи:Помилуй мене, Боже, помилуй мене.
Пісня 1
глас 6
Ірмос:
Помічник і покровитель
прийшов мені на спасіння.
Це Бог мій, і прославлю Його,
Бога Отця мого,
і звеличу Його: велично бо прославився!
Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава Тобі!
1. З чого почну оплакувати
пристрасного життя мого діяння?
Чи добрий початок дам, Христе,
нинішньому риданню?
Але як милосердний
подай мені відпущення гріхів.
[Приспів:] Помилуй мене, Боже, помилуй мене!
2. Прийди, окаянная душе,
прийди разом із плоттю твоєю,
Творцеві всіх сповідайся,
покинь, нарешті, колишню нерозсудливість і Богові принеси сльози свої у покаянні.
3. Наслідуючи в переступі первозданного Адама,
пізнав я себе відкиненим від Бога,
від вічного царства і солодкості його через гріхи мої.
4. Горе мені, окаянная душе,
чому ти уподобилась першій Єві:
затьмарився спокусою твій погляд,
і поглинула тебе її гіркота —
торкнулася дерева
і скуштувала зухвало поживу безумства.
5. Замість Єви тілесної
постала в мені Єва мисленна —
це плотські пристрасні помисли,
які солодять мою думку,
проте завжди вони є гірким напоєм.
6. Справедливо був вигнаний з Едему Адам,
бо не зберіг Твоєї заповіді, Спасе.
Яке ж терпіння чекає на мене,
хто завжди відкидає Твої животворні слова?
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце,
Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх
і як милосердна подай мені сльози зворушення.
І нині, Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице
усіх, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх
і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся.
Ірмос:
Помічник і покровитель
прийшов мені на спасіння.
Це Бог мій, і прославлю Його,
Бога Отця мого,
і звеличу Його: велично бо прославився!
Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава Тобі!
1. З чого почну оплакувати
пристрасного життя мого діяння?
Чи добрий початок дам, Христе,
нинішньому риданню?
Але як милосердний
подай мені відпущення гріхів.
[Приспів:] Помилуй мене, Боже, помилуй мене!
2. Прийди, окаянная душе,
прийди разом із плоттю твоєю,
Творцеві всіх сповідайся,
покинь, нарешті, колишню нерозсудливість і Богові принеси сльози свої у покаянні.
3. Наслідуючи в переступі первозданного Адама,
пізнав я себе відкиненим від Бога,
від вічного царства і солодкості його через гріхи мої.
4. Горе мені, окаянная душе,
чому ти уподобилась першій Єві:
затьмарився спокусою твій погляд,
і поглинула тебе її гіркота —
торкнулася дерева
і скуштувала зухвало поживу безумства.
5. Замість Єви тілесної
постала в мені Єва мисленна —
це плотські пристрасні помисли,
які солодять мою думку,
проте завжди вони є гірким напоєм.
6. Справедливо був вигнаний з Едему Адам,
бо не зберіг Твоєї заповіді, Спасе.
Яке ж терпіння чекає на мене,
хто завжди відкидає Твої животворні слова?
Слава, Троїчний:
Понад усяке буття, Тройце,
Тобі поклоняємось як єдиному Богу,
зніми з мене тягар гріхів моїх
і як милосердна подай мені сльози зворушення.
І нині, Богородичний:
Богородице, надіє і заступнице
усіх, хто Тебе прославляє,
зніми з мене важкий тягар гріхів моїх
і як Владичиця чиста прийми мене, що каюся.
Пісня 2
Ірмос:
Слухай бо, небо, — і возвіщу,
і прославлю Христа,
що від Діви воплотився.
1. Слухай бо, небо, і возвіщу,
земле, почуй голос того,
хто кається перед Богом і прославляє Його.
2. Почуй мене, Боже, мій Спасе,
зглянься милостивим Твоїм оком
і прийми мою сповідь зворушену.
3. Згрішив я, Господи, більше за всіх,
один згрішив перед Тобою,
але як благий змилуйся, Спасе, над Твоїм творінням.
4. Відображуючи потворність моїх пристрастей,
спотворив я красу духовну
пожадливими бажаннями.
5. У бурі зла потопаю я, милосердний Господи,
але як Петрові, простягни й мені руку.
6. Як блудниця, і я приношу сльози —
очисти мене, Спасе,
Твоїм милосердям, Усещедрий!
7. Забруднив і осквернив я ризу тіла мого,
що за образом Твоїм, Спасе, і подобою.
8. Затьмарив красу душі своєї утіхами пристрастей
і ум свій повністю перетворив я на нечистоти.
9. Пірвав я нині першу одіж мою,
що виткав мені Творець на початку —
і відтоді лежу нагий.
10. Одягнувся у пірвані ризи,
що змій мені виткав радою,
ось тому й соромлюся.
11. Як блудниця, і я приношу сльози —
очисти мене, Спасе,
Твоїм милосердям, Всещедрий!
12. Поглянув я на красу дерева
і в умі спокусився —
тепер лежу нагий і соромлюся.
13. Усі вожді пристрастей
орали на хребті моєму,
продовжуючи на мені свої беззаконня.
Слава, Троїчний:
Тебе, Єдиного в трьох особах,
Бога всіх оспівую:
Отця і Сина і Святого Духа.
І нині, Богородичний:
Пречистая Богородице Діво,
єдина всехвальная,
молися ревно, щоб спастися нам.
Слухай бо, небо, — і возвіщу,
і прославлю Христа,
що від Діви воплотився.
1. Слухай бо, небо, і возвіщу,
земле, почуй голос того,
хто кається перед Богом і прославляє Його.
2. Почуй мене, Боже, мій Спасе,
зглянься милостивим Твоїм оком
і прийми мою сповідь зворушену.
3. Згрішив я, Господи, більше за всіх,
один згрішив перед Тобою,
але як благий змилуйся, Спасе, над Твоїм творінням.
4. Відображуючи потворність моїх пристрастей,
спотворив я красу духовну
пожадливими бажаннями.
5. У бурі зла потопаю я, милосердний Господи,
але як Петрові, простягни й мені руку.
6. Як блудниця, і я приношу сльози —
очисти мене, Спасе,
Твоїм милосердям, Усещедрий!
7. Забруднив і осквернив я ризу тіла мого,
що за образом Твоїм, Спасе, і подобою.
8. Затьмарив красу душі своєї утіхами пристрастей
і ум свій повністю перетворив я на нечистоти.
9. Пірвав я нині першу одіж мою,
що виткав мені Творець на початку —
і відтоді лежу нагий.
10. Одягнувся у пірвані ризи,
що змій мені виткав радою,
ось тому й соромлюся.
11. Як блудниця, і я приношу сльози —
очисти мене, Спасе,
Твоїм милосердям, Всещедрий!
12. Поглянув я на красу дерева
і в умі спокусився —
тепер лежу нагий і соромлюся.
13. Усі вожді пристрастей
орали на хребті моєму,
продовжуючи на мені свої беззаконня.
Слава, Троїчний:
Тебе, Єдиного в трьох особах,
Бога всіх оспівую:
Отця і Сина і Святого Духа.
І нині, Богородичний:
Пречистая Богородице Діво,
єдина всехвальная,
молися ревно, щоб спастися нам.
Пісня 3
Ірмос:
На непорушному камені
заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди,
[бо Ти один святий і праведний.]
1. Вогнем зросив колись Господь
землю содомську і спалив її.
2. Рятуйся ж, душе моя, як Лот на горі,
й у Сигорі ховайся.
3. Втікай, душе, від вогню,
втікай від содомського горіння,
втікай від знищення у полум'ї божественному.
4. Сповідаюся Тобі, Спасе:
згрішив, згрішив я перед Тобою!
Але відпусти і прости мені.
5. Згрішив я один перед Тобою,
згрішив більше за всіх,
але, Христе Спасе, не відкинь мене!
6. Ти ж бо Пастир добрий,
віднайди мене, ягня,
й заблуканого не відкинь мене.
7. Ти єси солодкий, Ісусе,
Ти єси Сотворитель мій,
Тобою, Спасе мій, оправдаюся.
Слава, Троїчний:
Єдиний у Тройці Боже,
спаси нас від омани,
спокуси та небезпеки.
[І нині,] Богородичний:
Радуйся, Боговмістиме лоно,
радуйся, престоле Господній,
радуйся, Мати життя нашого.
На непорушному камені
заповідей Твоїх, Христе,
Церкву Твою утверди,
[бо Ти один святий і праведний.]
1. Вогнем зросив колись Господь
землю содомську і спалив її.
2. Рятуйся ж, душе моя, як Лот на горі,
й у Сигорі ховайся.
3. Втікай, душе, від вогню,
втікай від содомського горіння,
втікай від знищення у полум'ї божественному.
4. Сповідаюся Тобі, Спасе:
згрішив, згрішив я перед Тобою!
Але відпусти і прости мені.
5. Згрішив я один перед Тобою,
згрішив більше за всіх,
але, Христе Спасе, не відкинь мене!
6. Ти ж бо Пастир добрий,
віднайди мене, ягня,
й заблуканого не відкинь мене.
7. Ти єси солодкий, Ісусе,
Ти єси Сотворитель мій,
Тобою, Спасе мій, оправдаюся.
Слава, Троїчний:
Єдиний у Тройці Боже,
спаси нас від омани,
спокуси та небезпеки.
[І нині,] Богородичний:
Радуйся, Боговмістиме лоно,
радуйся, престоле Господній,
радуйся, Мати життя нашого.
Пісня 4
Ірмос:
Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
"Почув вістку про Тебе і налякався —
слава силі Твоїй, Господи!"
1. Діл своїх не полиши
і творіння свого не відкинь, Судде праведний!
Хоч один я згрішив як людина
більше за будь-яку людину, Чоловіколюбче,
але як Господь усіх
Ти маєш владу відпускати гріхи.
2. Наближається, душе, кінець, наближається,
а ти не дбаєш, не готуєшся,
час бо скорочується — пробудись,
суддя вже близько, біля дверей.
Як сон, як цвіт, минає життя —
нащо марна суєта?
3. Пробудись, душе моя, і замислись
над учинками своїми,
постав їх перед очі свої
і пролий над ними сльози;
відважно відкрий Христові свої думки та діяння
й оправдайся.
4. Немає в житті гріха чи діяння,
ані зла, де я не згрішив би, Спасе,
умом і словом, бажанням та наміром —
і думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи.
5. Тому й засуджений був я і напоумлений
совістю своєю, окаянний, —
хто може бути невідступнішим за неї?
Судде, Визволителю і Провидче,
помилуй, визволи та спаси мене, окаянного!
6. Драбина, яку бачив у древності
великий серед патріархів,
є свідченням, душе моя,
про сходження ділами і піднесення розумом —
коли хочеш жити в діянні,
мудрості та спогляданні, то обновися.
7. Спекоту дня та мороз нічний
мусив терпіти патріарх,
щоденно творячи прибуток:
пас, трудився й працював,
щоби узяти собі дві жінки.
8. Ці дві жінки розумій собі
як діяння та розум у спогляданні.
Діяння — це Лія, бо багатодітна,
а Рахиль — це розум, бо здобута зусиллям.
Отож, без трудів, душе моя,
ні діянь, ні споглядання не здобудеш.
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах
триєдине Божество
як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну,
що в небі триславно лунає.
І нині, Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою,
зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи,
і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи,
бо Він творить як хоче.
Почув пророк про Твоє пришестя, Господи,
і здригнувся, що маєш Ти від Діви родитися,
прийти до людей, та й каже:
"Почув вістку про Тебе і налякався —
слава силі Твоїй, Господи!"
1. Діл своїх не полиши
і творіння свого не відкинь, Судде праведний!
Хоч один я згрішив як людина
більше за будь-яку людину, Чоловіколюбче,
але як Господь усіх
Ти маєш владу відпускати гріхи.
2. Наближається, душе, кінець, наближається,
а ти не дбаєш, не готуєшся,
час бо скорочується — пробудись,
суддя вже близько, біля дверей.
Як сон, як цвіт, минає життя —
нащо марна суєта?
3. Пробудись, душе моя, і замислись
над учинками своїми,
постав їх перед очі свої
і пролий над ними сльози;
відважно відкрий Христові свої думки та діяння
й оправдайся.
4. Немає в житті гріха чи діяння,
ані зла, де я не згрішив би, Спасе,
умом і словом, бажанням та наміром —
і думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи.
5. Тому й засуджений був я і напоумлений
совістю своєю, окаянний, —
хто може бути невідступнішим за неї?
Судде, Визволителю і Провидче,
помилуй, визволи та спаси мене, окаянного!
6. Драбина, яку бачив у древності
великий серед патріархів,
є свідченням, душе моя,
про сходження ділами і піднесення розумом —
коли хочеш жити в діянні,
мудрості та спогляданні, то обновися.
7. Спекоту дня та мороз нічний
мусив терпіти патріарх,
щоденно творячи прибуток:
пас, трудився й працював,
щоби узяти собі дві жінки.
8. Ці дві жінки розумій собі
як діяння та розум у спогляданні.
Діяння — це Лія, бо багатодітна,
а Рахиль — це розум, бо здобута зусиллям.
Отож, без трудів, душе моя,
ні діянь, ні споглядання не здобудеш.
Слава, Троїчний:
Нероздільне сутністю, незлите в особах
триєдине Божество
як єдиноцарственне і співпрестольне прославляю.
Співаю Тобі пісню величну,
що в небі триславно лунає.
І нині, Богородичний:
Народжуєш і водночас лишаєшся Дівою,
зберігаючи єство своє непорочним,
бо Народжений оновлює закони природи,
і лоно дівиці народжує.
Коли Бог бажає, підкорюється порядок природи,
бо Він творить як хоче.
Пісня 5
Ірмос:
Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче,
і настав мене на Твої повеління,
і навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
1. Прожив життя своє я серед ночі,
бо темрявою глибокою й пітьмою була для мене
ніч гріха,
але яви мене як сина дня, Спасителю.
2. Подібно як Рувим, здійснив я, окаянний,
беззаконний і переступний намір
перед Богом Усевишнім:
я ложе своє осквернив, як той батьківське.
3. Сповідаюся Тобі, Христе Царю,
згрішив я, згрішив я, як колись браття,
коли продали Йосифа —
плід чистоти та невинності.
4. То ж родичі зв'язали праведну душу
і продали солодкого в рабство
як прообраз Господній.
А ти, душе моя, сама віддалася
у рабство гріхів своїх.
5. Наслідуй мудрість праведного Йосифа,
чистого умом,
окаянна й нестямная душе.
В беззаконних прагненнях не чини блуду,
постійно творячи беззаконня.
6. Хоч і був тоді Йосиф у рові, Владико Господи,
та це як прообраз Твого поховання і воскресіння:
чи зможу і я колись щось подібне
Тобі принести?
Слава, Троїчний:
В тобі прославляємо, Тройце,
Єдиного Бога: свят, свят, свят —
Отець, Син і Дух — проста сутність,
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
І нині, Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужня Мати Діво,
зодягнувся в мою природу Господь,
що сотворив віки,
з Собою з'єднав Він людську природу.
Від ночі до ранку шукаю Тебе і молюся:
просвіти, Чоловіколюбче,
і настав мене на Твої повеління,
і навчи мене, Спасе, творити Твою волю.
1. Прожив життя своє я серед ночі,
бо темрявою глибокою й пітьмою була для мене
ніч гріха,
але яви мене як сина дня, Спасителю.
2. Подібно як Рувим, здійснив я, окаянний,
беззаконний і переступний намір
перед Богом Усевишнім:
я ложе своє осквернив, як той батьківське.
3. Сповідаюся Тобі, Христе Царю,
згрішив я, згрішив я, як колись браття,
коли продали Йосифа —
плід чистоти та невинності.
4. То ж родичі зв'язали праведну душу
і продали солодкого в рабство
як прообраз Господній.
А ти, душе моя, сама віддалася
у рабство гріхів своїх.
5. Наслідуй мудрість праведного Йосифа,
чистого умом,
окаянна й нестямная душе.
В беззаконних прагненнях не чини блуду,
постійно творячи беззаконня.
6. Хоч і був тоді Йосиф у рові, Владико Господи,
та це як прообраз Твого поховання і воскресіння:
чи зможу і я колись щось подібне
Тобі принести?
Слава, Троїчний:
В тобі прославляємо, Тройце,
Єдиного Бога: свят, свят, свят —
Отець, Син і Дух — проста сутність,
Одиниця, якій вічно поклоняємось.
І нині, Богородичний:
Від Тебе, нетлінна і безмужня Мати Діво,
зодягнувся в мою природу Господь,
що сотворив віки,
з Собою з'єднав Він людську природу.
Пісня 6
Ірмос:
Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,
і Він почув мене з аду підземного,
й підніс Він життя моє над тлінням.
1. Сльози очей моїх, Спасе,
і щирі зітхання з глибини приношу,
благаючи серцем:
Боже, згрішив я перед Тобою,
очисти мене!
2. Відхилилась, ти, душе, від Господа,
як Датанта Авірон,
та щоб не поглинуло тебе земне провалля,
кричи з аду підземного до Бога: «Помилуй!».
3. Як розлючена телиця, душе,
уподобилась ти Єфрему,
але як серна від тенет, збережи життя,
підносячись діянням та спогляданням.
4. Нехай, душе, упевнить нас рука Мойсея,
як може Бог прокажене життя убілити й
очистити, тому не впадай у відчай,
що й ти прокажена.
Слава, Троїчний.
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця —
про це свідчить Отець,
Син і Дух Божественний.
І нині, Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога,
що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице,
молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Сідальний: Покаянний, глас 6, подібний: Уповання...
Буря пристрастей і лютий шторм
у глибині відчаю утопили мене,
але Ти, Спасе, простягни владну десницю Свою
і спаси мене, як Петра,
святими молитвами Богородиці,
з глибини беззаконь моїх.
Взивав усім серцем своїм я до милосердного Бога,
і Він почув мене з аду підземного,
й підніс Він життя моє над тлінням.
1. Сльози очей моїх, Спасе,
і щирі зітхання з глибини приношу,
благаючи серцем:
Боже, згрішив я перед Тобою,
очисти мене!
2. Відхилилась, ти, душе, від Господа,
як Датанта Авірон,
та щоб не поглинуло тебе земне провалля,
кричи з аду підземного до Бога: «Помилуй!».
3. Як розлючена телиця, душе,
уподобилась ти Єфрему,
але як серна від тенет, збережи життя,
підносячись діянням та спогляданням.
4. Нехай, душе, упевнить нас рука Мойсея,
як може Бог прокажене життя убілити й
очистити, тому не впадай у відчай,
що й ти прокажена.
Слава, Троїчний.
Я неподільна, єдиносущна Одиниця
і ділима у трьох особах Тройця —
про це свідчить Отець,
Син і Дух Божественний.
І нині, Богородичний:
Лоно Твоє родило нам Бога,
що взяв на Себе нашу подобу,
Його як Творця всіх моли, Богородице,
молитвами Твоїми щоб нам оправдатися.
Сідальний: Покаянний, глас 6, подібний: Уповання...
Буря пристрастей і лютий шторм
у глибині відчаю утопили мене,
але Ти, Спасе, простягни владну десницю Свою
і спаси мене, як Петра,
святими молитвами Богородиці,
з глибини беззаконь моїх.
Пісня 7
Ірмос:
Згрішили ми, чинили
беззаконня і несправедливість,
не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,
але до кінця не полиши нас, отців Боже.
1. Згрішив, чинив беззаконня
і заповіді Твої відкинув,
бо в гріхах я був народжений
і до ран додав собі ще струпів —
але помилуй мене Сам як милосердний,
отців Боже.
2. Тайну серця мого відкрив я Тобі, Судді моєму,
поглянь на мою покору,
поглянь на мою скорботу,
та вислухай мій суд нині,
і Сам помилуй мене як милосердний,
отців Боже.
3. Колись Саул загубив ослів отця свого
і разом з вісткою про них отримав царство.
А ти, душе, пильнуй, не забувай себе,
тваринні похоті забажавши понад Царство Христове.
4. Богоотець Давид згрішив якось,
подвійно згрішив, душе моя:
був уражений він стрілою перелюбу
й отруєний списом убивства.
Але твоя недуга ще страшніша —
свавільні твої поривання.
5. Поєднав Давид беззаконня із беззаконням,
бо розчинив перелюб у вбивстві,
та покаяння подвійне приніс за це зразу,
а ти, душе, вчинила ще лукавіше, —
і не покаялася Богові.
6. Давид колись зобразив пісню,
що гріхи його викривала,
і нею благав до Бога:
«Помилуй мене, перед Тобою єдиним згрішив,
Богом усіх, Ти Сам очисти мене».
Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,
Одинице святая, Тебе величаємо,
Бога Тройцю, як світило і світло:
одне — святе і три — святі.
А ти, душе, співай, прославляючи,
Богу всіх — життю і життям.
І нині, Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе,
поклоняємося Тобі, Богомати,
бо Ти з нероздільної Тройці
Христа Бога породила
й сама нам, сущим на землі,
відкрила небесне.
Згрішили ми, чинили
беззаконня і несправедливість,
не зберегли, не сповнили Твоїх заповідей,
але до кінця не полиши нас, отців Боже.
1. Згрішив, чинив беззаконня
і заповіді Твої відкинув,
бо в гріхах я був народжений
і до ран додав собі ще струпів —
але помилуй мене Сам як милосердний,
отців Боже.
2. Тайну серця мого відкрив я Тобі, Судді моєму,
поглянь на мою покору,
поглянь на мою скорботу,
та вислухай мій суд нині,
і Сам помилуй мене як милосердний,
отців Боже.
3. Колись Саул загубив ослів отця свого
і разом з вісткою про них отримав царство.
А ти, душе, пильнуй, не забувай себе,
тваринні похоті забажавши понад Царство Христове.
4. Богоотець Давид згрішив якось,
подвійно згрішив, душе моя:
був уражений він стрілою перелюбу
й отруєний списом убивства.
Але твоя недуга ще страшніша —
свавільні твої поривання.
5. Поєднав Давид беззаконня із беззаконням,
бо розчинив перелюб у вбивстві,
та покаяння подвійне приніс за це зразу,
а ти, душе, вчинила ще лукавіше, —
і не покаялася Богові.
6. Давид колись зобразив пісню,
що гріхи його викривала,
і нею благав до Бога:
«Помилуй мене, перед Тобою єдиним згрішив,
Богом усіх, Ти Сам очисти мене».
Слава, Троїчний:
Тройце проста, нероздільна, єдиносущна,
Одинице святая, Тебе величаємо,
Бога Тройцю, як світило і світло:
одне — святе і три — святі.
А ти, душе, співай, прославляючи,
Богу всіх — життю і життям.
І нині, Богородичний:
Оспівуємо Тебе, благословимо Тебе,
поклоняємося Тобі, Богомати,
бо Ти з нероздільної Тройці
Христа Бога породила
й сама нам, сущим на землі,
відкрила небесне.
Пісня 8
Ірмос:
Того, Кого славлять небесні воїнства
і перед Ким трепечуть херувими і серафими, —
все живе на землі, усі сотворіння,
оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
1. Грішного, мене, Спасе, помилуй,
пробуди мій ум до навернення,
прийми мене, що каюся,
змилосердися до моїх благань:
згрішив я перед Тобою єдиним — спаси,
вчинив беззаконня — помилуй мене!
2. Ілля, сходячи на колісницю чеснот,
піднісся над усім земним, як на небо.
І ти, душе моя, думай також про таке
сходження.
3. Колись Єлисей, прийнявши плащ Іллі,
отримав подвійну благодать від Бога;
а ти, душе, не причастилася цієї благодаті
за свою нестриманість.
4. Зупинив Єлисей плащем Іллі потік Йордану,
і той розступився на два боки.
А ти, душе, не причастилася цієї благодаті
через свою нестриманість.
5. Колись доброзичлива соманитянка
пригостила, душе моя, праведного,
а ти ніколи не ввела у дім свій
мандрівника чи подорожнього.
Тому в риданнях будеш викинена
зі світлиці весільної.
6. Ти завжди наслідувала, окаянная душе,
нечистий розум Гієзії.
Хоча б на старість покинь його грошолюбство,
втікай од вогню пекельного,
залиши свої лиходійства.
Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний,
Благий Утішителю, Душе правий,
Родителю Слова Божого,
Отця безначального Слове,
живий і всетворячий Душе —
Єдина Тройце — помилуй мене!
І нині, Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая,
виткалась мисленна багряниця —
тіло Еммануїла — у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну,
Тебе величаємо.
Того, Кого славлять небесні воїнства
і перед Ким трепечуть херувими і серафими, —
все живе на землі, усі сотворіння,
оспівуйте, благословіть і величайте на всі віки.
1. Грішного, мене, Спасе, помилуй,
пробуди мій ум до навернення,
прийми мене, що каюся,
змилосердися до моїх благань:
згрішив я перед Тобою єдиним — спаси,
вчинив беззаконня — помилуй мене!
2. Ілля, сходячи на колісницю чеснот,
піднісся над усім земним, як на небо.
І ти, душе моя, думай також про таке
сходження.
3. Колись Єлисей, прийнявши плащ Іллі,
отримав подвійну благодать від Бога;
а ти, душе, не причастилася цієї благодаті
за свою нестриманість.
4. Зупинив Єлисей плащем Іллі потік Йордану,
і той розступився на два боки.
А ти, душе, не причастилася цієї благодаті
через свою нестриманість.
5. Колись доброзичлива соманитянка
пригостила, душе моя, праведного,
а ти ніколи не ввела у дім свій
мандрівника чи подорожнього.
Тому в риданнях будеш викинена
зі світлиці весільної.
6. Ти завжди наслідувала, окаянная душе,
нечистий розум Гієзії.
Хоча б на старість покинь його грошолюбство,
втікай од вогню пекельного,
залиши свої лиходійства.
Слава, Троїчний:
Безначальний Отче, Сине собезначальний,
Благий Утішителю, Душе правий,
Родителю Слова Божого,
Отця безначального Слове,
живий і всетворячий Душе —
Єдина Тройце — помилуй мене!
І нині, Богородичний:
Мов із пурпуру, Пречистая,
виткалась мисленна багряниця —
тіло Еммануїла — у Твоїм лоні,
тому, Богородицю істинну,
Тебе величаємо.
Пісня 9
Ірмос:
Безсіменного зачаття різдво незбагненне,
безмужньої матері плід нетлінний;
Боже різдво оновлює природу,
тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір
православно величаємо.
1. Зранений ум та немічне тіло,
нездужає дух і слово безсиле,
завмерло життя — кінець на порозі:
що чинитимеш, моя душе окаянна,
коли Суддя прийде питати про твої діяння?
2. Мойсеєву розповідь про початок світу,
а ще завітні писання про праведних і неправедних
усі оповів я тобі, душе моя,
та ти наслідувала останніх, не перших,
згрішивши перед Богом.
3. Закон утратив силу і Євангеліє змарноване,
ти знехтувала усе Писання,
пророки і праведне слово безсилі.
Рани твої, о душе, помножились —
нема бо такого лікаря, який зцілив би тебе.
4. Щоб зворушити тебе, душе,
приведу тобі приклади з Нового Писання.
Отож, наслідуй праведних
і цурайся неправедних.
Умилостив Христа молитвами, постом,
чистотою і говінням.
5. Коли Христос став людиною,
то призвав до покаяння блудниць і розбійників.
Покайся і ти, моя душе,
бо двері у Царство відчинені,
і перед тобою вже фарисеї, митарі та перелюбники,
що каються.
6. Христос став людиною,
поєднавшись у тілі зі мною,
і все, що властиве природі, окрім гріха,
Він добровільно узяв на себе,
отак показуючи тобі, душе, образ свого
сходження.
7. Христос спас волхвів і скликав пастирів,
немовлят удостоїв мучеництва,
прославив старця й стару вдовицю,
та ти, душе, не наслідувала їх ні життям, ні
діянням, тож горе тобі, коли станеш перед Судом Господнім.
8. Сорок днів Господь постив у пустелі,
зголоднів Він нарешті, виявивши людське.
Не будь безпечною, душе,
коли приступить ворог до тебе,
нехай постом і молитвою
від ніг твоїх відкинений буде.
Слава, Троїчний:
Отця прославімо, вознесімо Сина,
Божественному Духові з вірою поклонімся,
Тройці нероздільній, єдиносущній
як світлу єдиному і троїчному,
троїчному життю і єдиному,
що все животворить і все просвічує.
І нині, Богородичний:
Сохрани обитель свою, Пречистая Богомати,
в Тобі вона іночествує з вірою,
в Тобі утверджується кріпостю,
з Тобою долає усі спокуси,
полонить ворогів своїх і їх підкорює.
Андрею:
Чесний Андрею, преблаженний отче,
пастирю Критський,
не полишай молитви за тих,
хто оспівує тебе,
завжди вшановує твою пам'ять,
щоб ми позбавились гніву,
скорбот та тління і від гріхів звільнилися.
Безсіменного зачаття різдво незбагненне,
безмужньої матері плід нетлінний;
Боже різдво оновлює природу,
тому Тебе усі разом як Богоневісну Матір
православно величаємо.
1. Зранений ум та немічне тіло,
нездужає дух і слово безсиле,
завмерло життя — кінець на порозі:
що чинитимеш, моя душе окаянна,
коли Суддя прийде питати про твої діяння?
2. Мойсеєву розповідь про початок світу,
а ще завітні писання про праведних і неправедних
усі оповів я тобі, душе моя,
та ти наслідувала останніх, не перших,
згрішивши перед Богом.
3. Закон утратив силу і Євангеліє змарноване,
ти знехтувала усе Писання,
пророки і праведне слово безсилі.
Рани твої, о душе, помножились —
нема бо такого лікаря, який зцілив би тебе.
4. Щоб зворушити тебе, душе,
приведу тобі приклади з Нового Писання.
Отож, наслідуй праведних
і цурайся неправедних.
Умилостив Христа молитвами, постом,
чистотою і говінням.
5. Коли Христос став людиною,
то призвав до покаяння блудниць і розбійників.
Покайся і ти, моя душе,
бо двері у Царство відчинені,
і перед тобою вже фарисеї, митарі та перелюбники,
що каються.
6. Христос став людиною,
поєднавшись у тілі зі мною,
і все, що властиве природі, окрім гріха,
Він добровільно узяв на себе,
отак показуючи тобі, душе, образ свого
сходження.
7. Христос спас волхвів і скликав пастирів,
немовлят удостоїв мучеництва,
прославив старця й стару вдовицю,
та ти, душе, не наслідувала їх ні життям, ні
діянням, тож горе тобі, коли станеш перед Судом Господнім.
8. Сорок днів Господь постив у пустелі,
зголоднів Він нарешті, виявивши людське.
Не будь безпечною, душе,
коли приступить ворог до тебе,
нехай постом і молитвою
від ніг твоїх відкинений буде.
Слава, Троїчний:
Отця прославімо, вознесімо Сина,
Божественному Духові з вірою поклонімся,
Тройці нероздільній, єдиносущній
як світлу єдиному і троїчному,
троїчному життю і єдиному,
що все животворить і все просвічує.
І нині, Богородичний:
Сохрани обитель свою, Пречистая Богомати,
в Тобі вона іночествує з вірою,
в Тобі утверджується кріпостю,
з Тобою долає усі спокуси,
полонить ворогів своїх і їх підкорює.
Андрею:
Чесний Андрею, преблаженний отче,
пастирю Критський,
не полишай молитви за тих,
хто оспівує тебе,
завжди вшановує твою пам'ять,
щоб ми позбавились гніву,
скорбот та тління і від гріхів звільнилися.
Електронна пошта