18 липня Церква відзначає знайдення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького. У нашому храмі також є ікона цьому святому, біля якої парафіяни часто просять Бога про допомогу при навчанні. Згадаємо сьогодні життя преподобного, який з першого до останнього подиху шукав єднання з Господом.

У наступну суботу, ввечері, делегація парафіян Івано-Богословського храму із Харкова вирушає автобусом до столиці на урочисті заходи, присвячені чергової річниці Хрещення України-Русі, які відбудуться 28 липня. Вперше їх відзначатиме Православна Церква України на чолі з митрополитом Єпіфанієм. Біля Софії Київської, у духовному центрі країни, молитиметься і потужна делегація із Харкова.

17 липня Православна Церква вшановує пам"ять преподобного Андрія Рубльова. Він жив в важкий для Русі час: руйнуючі набіги завойовників, князівські міжусобні війни, біль, страх, голод, хвороби. Але саме в цей час Андрій Рубльов пише ікони, які для багатьох поколінь стануть світлосяйними Образами віри і надії.

Оранта свідчить, що українці як етнос та українська культура існують у майже незмінному вигляді вже не менше 1000 років (хоч і називали себе раніш інакше), і що саме українці є нащадками тих, хто жив на землях України за доби держави «Київська Русь».

Віра - це завжди ціннісний вибір. Обираєш ти не просто авторитет, а спосіб життя. Діагноз для суспільства полягає в тому, що воно обирає не цінності, а кумирів, фарисейство, форму поведінки. Справжня віра полягає у тому, щоб прийняти Господа, як Сонце правди, як носія свободи, світла і любові та йти за Ним.

Як завжди в недільній проповіді о.Віктор Маринчак говорив про наболіле та найважливіше: "Любити - ризикована справа, але не любити - це гарантія зовнішньої темряви, де плач та скрегіт зубів. Ми повинні обирати: кого ми любимо і що ми любимо, за кого ми готові стояти і за що віддати життя".

Найчастіше головною причиною нашої неуважності до церковної історії є звикання до того, що кожне свято сприймаємо, як повторення чогось, що уже було, як буденність. Багато свят, на жаль, стали для нас просто певною відміткою часу, як от день вшанування пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла для переважної більшості пересічних людей означає в першу чергу закінчення Петрівки - апостольського посту.

У кінці минулого століття Церква канонізувала давно шанованого в народі єпископа Феофана (Говорова). І тепер його ім’я в історії — святитель Феофан Затворник. Подвижник, богослов і духовний наставник багатьох християн. Усебічна освіта, вільне володіння кількома іноземними мовами, глибокі знання в галузі медицини, психології та інших науках — усе це було використане ним для служіння Церкві. Пам"ять святителя Феофана, затворника Вишенського, Православна Церква вшановує23 січня.

Тихвінська ікона Божої Матері є одною з найшановніших Богородичних ікон. Вона прославилася багатьма зціленнями та чудесами, а особливо до неї зверталися з молитвами в разі хвороби дітей. Не випадково, центральною іконою нашого храму, що знаходиться ліворуч від царських воріт, є саме Тихвінська ікона. Православна Церква вшановує її 9 липня.

Бог вчить нас чекати і терпіти. Бог вчить нас розумінню Його премудрості, яка не за один день та не за одне покоління готує шляхи Господові. Народ проходить через випробування і страждання, через полон та загибель мучеників. Приходять пророки й праведники, їх женуть, але вони несуть правду. Доки не здатні будемо платити надзвичайно дорогу ціну, ми не отримаємо свободи.

7 липня Церква вшановує Різдво чесного славного Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Сам Спаситель казав про нього: «Серед народжених жінками не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя». Отже, згадаємо сьогодні Предтечу нашого Господа.

Проповідь в неділю 3-тю після П'ятидесятниці митрополита Антонія Сурозького: Опіки Божої достойний тільки той, хто старається бути своїми душевними почуттями і схильностями, своїм життям і ділами достойним сином чи дочкою Отця Небесного, хто приймає дари Божі з вдячністю і використовує їх для слави Божої і для спасіння своєї душі, хто, ...