«Бог гордим противиться, а смиренним подає благодать» (Яків 4:6). Такими словами звертається апостол Яків у своєму посланні до вірних. Цю думку дублює апостол Петро у своєму першому посланні. Вона вкрай важлива. Ми можемо зробити Бога своїм противником, якщо ми горді, або отримати милість Господню, коли перебуваємо в стані смирення. Але чому Бог любить смиренних і відкидає гордих?

У неділю 10 березня 2024 року одразу після Літургії в Іоано-Богословському храмі ПЦУ відбудеться історико-церковні читання під назвою «Броня праведності». Будемо говорити про духовній та збройний спротив ворогу минулих часів. З тематичними доповідями виступлять військові капелани та наші парафіяни. Зібрано дуже багато унікального матеріалу. Запрошуємо всіх приєднатись до цікавої дискусії. Початок о 12 годині.

9 березня Православна Церква вшановує пам"ять, 40 воїнів- мучеників Севастійських. І саме в наші часи приклад цих незламних борців за віру Христову так підтримує і надихає. Ми бачимо зараз, яку стійкість і вірність присязі виявляють сучасні воїни в таких складних умовах, і благаємо: Святі мученики, моліть Бога за них!

У нас немає алібі в бутті щодо минулого. Ми вже зробили непоправні помилки, піддалися своїм спокусам, зазнали найжахливіших падінь та впали в безодню власних пороків. Вже звучать перед нами в усій повноті слова: «Несподівано суддя прийде і вчинки кожного виявляться». Але ми знаємо на Кого сподіватись.

Найближча субота 9 березня – поминальна. Напередодні м'ясопусної неділі, яка в церковному календарі називається про Страшний суд, ми будемо згадувати всіх від віку спочилих православних християн – отців, братів і сестер наших. Війна принесла багато смертей, як серед військових, так й мирних громадян. Ми переживаємо час втрат і страждань, який ...

Серед ікон, чиє авторство приписують самому апостолові Луці, чи не найвідомішою є Ченстоховська Матір Божа. Православна церква України вшановує її постійно, але зокрема 6 березня за новим календарем. Ми добре розуміємо, що віра, а не ікона творить чуда. І нашій впевненості у невидимому не заважає те, що первісний образ чудотворної ікони загинув у 1430 року.

Нинішній час вимагає від нас вільних вчинків і свободи вибору, а передусім того, щоб ми брали на себе відповідальність. Ніхто не застрахований від помилок, але в прірві нещасть, падінь і страждання у нас завжди залишається надія. Про підґрунтя нашого покаянного шляху за два тижні до початку Великого посту у проповіді настоятеля Іоано-Богословського храму ПЦУ о.Віктора Маринчака.

Далеко не кожен батько готовий взяти та половину свого добра просто так віддати юнаку на його волю. Він це робить тому, що поважає свободу людини і сприяє реалізації вільного вибору. Цим вчинком батько із притчі про блудного сина примушує того взяти відповідальність за свою долю, бо свобода без відповідальності це тільки сваволя. Молодший син схаменувся і повертається до джерела життя. Про наш вибір на шляху спасіння дивіться у недільній проповіді о.Віктора Маринчака.

У неділю будемо читати одну з найвідоміших притч серед тих, що ми зустрічаємо в Євангелії. Її дуже люблять як дорослі, так і малі. В історії про блудного сина євангеліст Лука дуже влучно описав шлях падіння та воскресіння людини. Проте, ця притча не стільки про гріх, скільки про любов. Йдеться передусім ...

Якщо ми прагнемо бути з Богом як осередком всіх наших цінностей, то повинні віддавати все, що маємо: свою працю, творчість, натхнення, здатність любити. Віддавати світові та людям, які створені Богом, і через це Йому. Після смерті кожен з нас повстає в усій повноті своєї долі. Все дрібне й незначуще відпадає. Залишається головне: як, чим і заради чого жила людина? Притча про вдовину лепту актуалізує питання, на які ми всі разом шукаємо відповіді.

Кожен християнин погодиться, що духовне здоров’я людини прямо пропорційне його любові до Бога. Але любов людини до Бога за своєю природою дуже великою мірою, а часто й цілковито, є Любов’ю-потребою. Це стає очевидним, коли ми благаємо прощення наших гріхів або підтримки в наших терпіннях.

Вже милують око ніжні, тендітні перші квіти, провісники весни. Весна дарує надію, а з нею – й нові сили. Природа ніби підказує нам, що якою б довгою і суворою не була зима, за нею завжди прийде весна і принесе такі довгоочікувані промені тепла, пробудження природи, торжество життя, радості й надії. ...