Усікновення Івана Хрестителя

11 вересня 2018
Як вияв скорботи християн, що пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка, 11 вересня Церквою встановлено один із найсуворіших одноденних постів.  
 
Про мученицьку кончину святого Івана Хрестителя в 32 році по Різдві Христовому оповідають Євангелисти Матфей (Мф. 14, 1-12) і Марк (Мк. 6, 14-29).  Після Хрещення Господнього святий Іван Хреститель був вкинутий до в’язниці Іродом Антипою, чотиривласником, правителем Галілеї
(Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа дістав від імператора Августа в правління Галілею).
Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що той, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, беззаконно жив з Іродіядою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3, 19, 20). В день свого народження Ірод влаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисячникам. Дочка Іродіяди Соломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. На подяку дівчині він заприсягнувся дати все, що вона попросить, навіть половину свого царства. Мерзенна танцівниця за порадою своєї злісної матері Іродіяди попросила дати їй негайно ж на тарелі голову Івана Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Але через гостей і необережну клятву він повелів відрубати голову святому Іванові й віддати Соломії.
За переказом, вуста мертвої голови проповідника покаяння ще раз відкрилися й промовили: “Іроде, не гоже тобі мати дружину Филипа, брата твого”. Соломія взяла таріль із головою святого Івана й віднесла своїй матері. Несамовита Іродіяда попроколювала язик пророка голкою й закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина Іродового домоправителя Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була власна ділянка землі (знайдення чесної глави святкується 24 лютого). Святе тіло Івана Хрестителя взяли тої ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбувся злочин. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пилат, правитель Юдеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).
Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіядою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно до того, як вона колись танцювала ногами на землі, тепер вона, немов танцюючи, робила безпомічні рухи в крижаній воді. Так вона висіла доти, поки гострий лід не перерізав її шию. Труп її не був знайдений, а голову принесли Іродові та Іродіяді, як колись принесено було їм голову святого Івана Предтечі.
Аравійський цар Арефа в знак помсти за безчестя своєї дочки рушив військом проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод був підданий гніву римського імператора Кая Каліґули ( 37-41) і був разом з Іродіядою засланий в ув’язнення до Галії, а потім в Іспанію. Там їх поглинула розверзнута земля.
На згадку усікновення голови святого Івана Хрестителя Церквою встановлені свято і строгий пост як вияв скорботи християн, які пам’ятають про насильницьку смерть великого Пророка.