Тихвінська ікона Божої Матері

09 липня 2019
Тихвінська ікона Божої Матері є одною з найшановніших Богородичних ікон. Вона прославилася багатьма зціленнями та чудесами, а особливо до неї зверталися з молитвами в разі хвороби дітей. Не випадково, центральною іконою нашого храму, що знаходиться ліворуч від царських воріт, є саме Тихвінська ікона. Православна Церква вшановує її 9 липня.
За церковним переданням вона була створена святим євангелістом Лукою ще за життя Пресвятої Богородиці. В V столітті вона була перенесена до Константинополя, де для неї був збудований Влахернський храм. Тут вона перебувала майже дев’ять століть. В 1383 році Тихвінська ікона раптово щезла з Влахернського храму, і в тому ж році, згідно з літописами, з’явилася на Русі перед рибалками на Ладозькому озері, неподалік від Тихвіну.
В старовинних літописах згадується, як в 1383 році над водами озера в яскравому світлі з’явилася ікона Божої Матері з Немовлятком на руці, яка чудесним чином рухалась в повітрі. Декілька разів вона опускалась на землю, але після того, як в цьому місці починалося будівництво храму, ікона знов переміщалася ,поки не зупинилася в неподалік від Тихвіна.
З радістю приступили до будівництва храму на цьому місці, яке остаточно обрала Богородиця для перебування Її ікони. Пізніше на цьому місці була збудована кам’яна церква, а в 1560 році за наказом царя Івана Грозного засновано Тихвінський Успенський чоловічий монастир.
Перед Тихвінською іконою відбувалося багато зцілень і чудес, багато разів рятувала вона монастир від навали шведів, що намагалися знищіти його в 1613-1614 роках. Так, одного разу через наближення чисельного війська шведів до стін монастиря ченці вирішили залишити його, взявши з собою чудотворну ікону, але не змогли зрушити її з місця. Це чудо зупинило слабкодухих, і вони залишилися охороняти святиню, покладаючись на заступництво Матінки Небесної. Захисників було мало, але їм вдалося відбити атаки скандинавів. А шведи, що наступали, бачили то чисельне військо, що йшло з Москви, то небесне воїнство – і відступили. Після перемоги над шведами в монастир прибули царські посли, які зняли список з чудотворної ікони, і з ним відправились на підписання миру з ворогом 17 лютого 1617 року. Так ікона стала головною запорукою миру .
В 1944 році майбутній архієпископ Чикагський та Мінеанаполіський Іоанн (Гарклавс), рятуючи Тихвінську чудотворну ікону, вивіз її до Європи, а потім – до США, де вона перебувала в Свято-Троїцькому соборі Чикаго. Перед смертю він заповідав своєму синові протоієрею Сергію Гарклавсу піклуватися про ікону та повернути її назад, коли в країні зміниться ставлення до церкви та буде відновлено Тихвінський чоловічий монастир. Це сталося в червні 2004 року – урочисто святиня була повернулася в Тихвінський Успеньский монастир.