Ще раз про Хелоуін

Моторошна темрява і зловіща тиша… В цю, без сумнівів, найстрашнішу ніч року, вулиці сповнені нечистю, яка лякає перехожих… Вампіри, зомбі, привиди і демони – саме вони є одвічними супутниками Хелловіну. Таке  враження, ніби перед очима постає кадр із якоїсь голівудської «страшилки». А що ми знаємо про це неоднозначне "свято"?

Святкування припадає в ніч з 31 жовтня на 1 листопада. Хоча Хелловін вважається, насамперед, американським святом, щороку його відзначає дедалі більше людей у різних країнах. Проте, багато хто з них не знає про язичницьке походження атрибутів і звичаїв Хелловіну, які переважно пов’язані з надприродними істотами й окультними силами.
Хелловін – свято англомовних країн, яке з кожним роком набуває все більшої популярності в Україні. Чорні й помаранчеві кольори, гарбузи-підсвічники, різноманітні костюми, пронизливі сюжети страшних історій – приблизно такі асоціації виникають, коли ми роздумуємо над змістовним наповненням цього дня… Насправді, за багаторічну історію свого існування свято обросло багатьма легендами, традиціями, казками  і навіть назвами. Мало хто знає, що в деяких країнах його називають Днем реформації, Кельтським Новим роком або Днем мертвих.
В «Енциклопедії американського фольклору»  сказано: «В основі Хелловіну лежить контакт із духовними силами, більшість з яких лякають або погрожують». І сьогодні, по цілому світу, люди у дні цих святкувань намагаються встановити зв’язок, як вони думають, з духами померлих.
Слід зауважити, що свято Хелловіну виникло в дохристиянські часи серед кельтських племен, що населяли території сучасної Британії, Ірландії і північної Франції.

У кельтів існувала традиція святкувати початок кожної пори року. Саме тому на 31 жовтня випадає найголовніше кельтське свято Самхейн (Samhain). Згідно з давніми віруваннями, в цей день відкривалася межа між світом живих і мертвих. Кельти надавали цьому звичаю великого значення, аби не стати жертвою тіней мертвих, вони виряджалися у звірині шкури, гасили вогнища у своїх домівках і усім своїм виглядом намагалися відлякати привидів. Звідси й традиція із перевдяганням.
Свято, подібне Хелловіну, існувало і у Київській Русі. Воно називалося Навій День (від старослов’янського «навь» – мертвець, небіжчик, покійний, померлий) або Проводи і святкувалося навесні.
Християнська Церква довго боролися зі старими могутніми богами, але, на жаль, язичники продовжували відзначати свої споконвічні свята, незважаючи на заборони і гоніння.
З 835 року за указом папи Римського Боніфація IV Західна Церква почала святкувати День всіх Святих (1 листопада). А ніч напередодні свята – ніч Самхейна – на середньовічній англійській мові отримала назву «All Hallow’s Eve», або просто (Hallow E’en). Отже, дати цих двох свят співпали – День всіх Святих почали святкувати за звичаєм Самхейна, а от звичай бешкетувати в цей день був привезений в США ірландськими та шотландськими емігрантами. Загалом свято у всій своїй «красі» із США розповсюдилось по цілому світу за допомогою фільмів та реклами.
Святкування днів подібних «Хелловіну» у сучасну добу Церква сприймає  як свідчення духовної катастрофи у суспільстві. Завжди в історії буває так, що більш розвинуті цивілізації чи народи поглинають менш розвинуті. Точно таким самим чином до нас прийшли  і такі свята, як Хелловін та День Святого Валентина. Сильні чужоземні традиції поглинають, чи принаймні впевнено починають  поглинати нашу власну українську ідентичність. І це надзвичайно лякає, адже українські традиційні свята є частиною душі нашого народу. Сподіваємося, вона не залишиться незвіданою, а головне – забутою.

 
Отець Юстин Бойко
Моя позиція щодо Хеловіну
В Україні традиція Хеловіну є дуже новою, яка прийшла до нас зовсім недавно. Українському народові вона є цілковито чужою. Тим більше вона є чужою християнському віровченню. Особисто я її цілковито не сприймаю і вважаю шкідливою у процесі виховання дітей і молоді.
Чому? Христос у своєму навчанні постійно нагадував людям про життя вічне. Життя вічне з Богом – це основне і відвічне прагнення людини. На дорозі до життя вічного кожна людина повинна переступити через поріг смерті, яка залишається відвічною загадкою для людини. Саме через існування смерті ми розрізнями життя на два етапи: земський і потойбічний.
У тому, що існує потойбічна сторона життя годі сумніватися. З огляду на так велику пошану до людей, які відійшли від нас, Католицька Церква латинської традиції 1 листопада святкує свято Всіх святих, а наступного дня згадує усіх усопших.
У Католицькій Церкві східньої традиції усіх померлих згадується після Великодня або після Зіслання Святого Духа. У цей час люди намагаються гарно прибрати могили своїх померлих та помолитися за них, оскільки померла людина не може сама за себе молитися.
Молитва живої людини за усопшу також нагадує їй, що і вона у свій час повинна буде перейти через місток смерті. З огляду на це молитви за усопших мають так велику цінність.
Натомість, Хеловін – це синкретизм взятий з усіх релігій, який отримав якусь театральну форму. Підозрюю, що у популяризаціюї цього дня велику роль відіграє фінансовий чинник, оскільки багато підприємств заробляє на виготовленні якихось костюмів чи особливих страв.
Окрім цього, я б дуже застерігав усіх від загравання з злими силами, бо вони не є такими собі чортами з хвостами, які жарять на вогні людей у горячій смолі. Це є інтелігентні духи, суттю існування яких є погубити людство.
Особисто знаю багато випадків, коли через таке загравання багато людей заробили собі психічні розлади, а в гірших випадках були опутані демоном.
Коли хтось хоче вже так дуже цей день в особливий спосіб відзначити, нехай піде на цвинтар та й помолиться за своїх рідних. Цей вчинок буде більше милий Богу і душам усопших, ніж танці з дияволом.


За матеріалами сайту http://velychlviv.com


Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.