Вечірнє богослужіння: чому це так важливо (відео)

Добове коло богослужінь починається з Вечірнього богослужіння. Але, мабуть, через повсякденні клопоти ми звикли нехтувати такою важливою частиною церковних богослужінь. Про те, чому ж варто знайти час і прийти до храму на Вечірню чи Всенічну службу, пояснює отець Геннадій Рохманійко. 

Священна Біблійна історія оповідає нам про те, що дні творіння Богом світу розпочались з вечора: "І був вечір і був ранок, - день перший..." (Бут. 1. 5), тому службою, яка називається "Вечірньою", починається добове коло церковного богослужіння. Молитвослів'я та символічні дії цього богослужіння розкривають події, в більшості, старозавітної і, в якійсь мірі, новозавітної історії: створення світу, перебування прародичів - Адама та Єви - в Раю, їхнє гріхопадіння та розкаяння, старозавітні жертвоприношення для умилостивлення Бога за людські гріхи та пришестя Сина Божого на землю для викуплення роду людського від неволі диявола.

Вечірня поділяється на три види: Велика, Повсякденна та Мала. Велика Вечірня - це святкова служба. Вона звершується напередодні недільних та святкових днів. Повсякденна Вечірня звершується в ті дні, коли не буває великих свят. Мала Вечірня - це скорочена Повсякденна Вечірня. Вона звершується тільки перед Всенічним Бдінням (Велика Вечірня з Утренею разом).

Перед початком Великої Вечірні відкриваються Царські Врата у Вівтар, який символізує собою Рай. Ця священнодія є символом того, що із створенням світу, людині Бог призначив блаженне перебування в Раю.

Вечірня може починатися двома виголосами священика: "Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків", яким священик, духовно переносячись у дні Старого Завіту, коли тайна троїчності лиць Божих ще не була відкрита так, як у Новому Завіті, прославляє Єдиного по Сущності Бога; або "Слава Святій, Єдиносущній, Животворящій і Нероздільній Тройці завжди, нині і повсякчас, і на віки віків". Цими словами священик прославляє Єдину Нероздільну Тройцю, Яка животворчою Своєю силою створила весь видимий і невидимий світ та промишляє про нього. Цим виголосом починається Всенічне Бдіння (Велика Вечірня разом з Утренею) перед яким, за Церковним Уставом, повинна відслужитися Мала Вечірня, на якій уже відкрита людям Пресвята Тройця, через піснеспів "Світе Тихий...", що зображає собою прихід Тихого Світла - Ісуса Христа, другої Особи Пресвятої Тройці.

Після виголосу священика духовенство у вівтарі співає "Прийдіть поклонімось...", цим самим закликаючи людей до поклоніння Цареві і Богу нашому, єдиному в Святій Тройці. Відразу ж після цього хор співає 103-й Псалом "Благослови, душе моя, Господа...", підчас якого священик з дияконом звершують кадіння всього храму. Ця священнодія переносить християнина з думками у сиву Старозавітну давнину, в часи творіння Богом світу, адже весь 103-й Псалом закликає нас дякувати Творцеві й Промислителю Богу, Який "поставив землю на твердій основі її...", на горах поставив води, які протікають між горами і напоюють все творіння, та Який все премудрістю Своєю сотворив. Кадіння підчас 103-го Псалма відображає Біблійну розповідь про те, як при творінні Богом світу "Дух Божий ширяв над безоднею" (Бут. 1. 2).

Та недовго, після своєї появи, людство в такому блаженному стані перебувало в Раю. На знак того, що прародичі після гріхопадіння були вигнані з насадженого Богом саду, священик зачиняє Царські Врата, а сам стає перед ними і, в знак покаяння та смирення, з непокритою головою (без скуфії, камилавки чи клобука) читає Світильничні молитви покаянного характеру, і цим самим символізує собою вигнаного із Раю Адама, який плакав перед зачиненими від нього дверима.

Після першопочаткового 103-го Псалма диякон виголошує Велику Єктенію (ще вона називається Мирною): "Миром Господеві помолімось...", якою Церква випрошує в Бога всього того, чого людство позбавилося і чого воно так потребує після гріхопадіння, а саме - миру з Богом, з ближніми та з самим собою. Закінчується ця Єктенія згадкою Пресвятої Матері Божої і всіх святих, які є для нас високим прикладом смирення та покірності перед волею Божою.

Потреби вражених гріхом людей, їх різноманітні почуття та думки по-особливому розкриваються в псалмах, тому, за Церковним Уставом, після Великої Єктенії читається Псалтир. На Вечірній читається або ж співається одна кафізма.

Після прочитання псалмів, які пробуджують в нас молитовний дух, виголошується Мала Єктенія. Вона складається із деяких прохань Великої Єктенії та закликає людей ще і ще миром помолитися Господеві, а також вміщує в собі прохання, що складають сутність Великої Єктенії: "Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю" та знову згадує Пресвяту Богородицю і всіх святих, як ходатаїв перед Богом за наше спасіння.

Після кафізми та Малої Єктенії співаються псалми: "Господи, взиваю до Тебе, вислухай мене..." (Пс. 140), "Голосом моїм до Господа взивав я..." (Пс. 141) та "Із глибини взиваю до Тебе, Господи..." (Пс. 129), в яких ми, як ті, що страждаємо від ворогів нашого спасіння, підносимо до Бога молитву надії та покаяння перед Ним, віруючи в те, що у Господі наша надія і Він визволить нас від усіх беззаконь наших. Тому ми й підносимо свій голос хвали за велику Божу милість до нас і за Його вічну істину. Разом зі стихами цих псалмів Церква з'єднує пісні (ще вони називаються стихирами), в яких прославляється благість Божа, явлена нам через Спасителя нашого - Ісуса Христа або святих, пам'ять яких Мати-Церква згадує в цей день.

Після стихир на "Господи, взиваю..." співається "Слава Отцю і Сину, і святому Духові нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь". Таке славослів'я постійно повторюється на богослужіннях, оскільки, кого б ми не прославляли із угодників Божих, та все ж усвідомлюємо, що вся слава належить тільки Єдиносущній Тройці. За цим славослів'ям співається піснеспів (стихира) на прославлення свята, Богородиці або інших угодників Божих.

У недільні дні та свята (крім двонадесятих) співаються Богородичні стихири, які називаються "Догматиками". Ця назва походить від грецького слова "догма", що означає "вчення". Догматики, разом з похвалою Пресвятій Богородиці, вміщують в собі догматичне вчення Православної Церкви про невимовне Втілення від Пресвятої Діви - Сина Божого, як Богочоловіка, в особі Якого пізнаються два єства - Божественне і людське.

Підчас співання догматика перед піснеспівом "Світе тихий..." на Великій Вечірні відкриваються Царські Врата, а священик разом із дияконом звершують Вхід з кадилом.

У своїх священнодіях Вхід з кадилом зображає те саме, що й піснеспів "Світе тихий", тобто, що для людей в особі Спасителя, Який зійшов з небес, засяяло тихе світло.

Відкриті Царські Врата на Вході символізують собою те, що з приходом на землю Господа Ісуса Христа людям відкривається Царство Боже. Із Вівтаря через північні дияконські двері, немов із неба, в образі Спасителя іде священик, одітий у фелон, який зображає смирення і велич. Перед ним, немов би Предтеча, іде диякон з кадилом. Кадильниця зображає собою те, що через ходатайство Сина Божого наші молитви, як кадильний дим, підносяться до Бога і що Дух Святий присутній у храмі. Поперед дияконом прислужник виносить світильника із запаленою свічкою, що означає собою духовне світло, принесене на землю Господом.

Підійшовши до Царських Врат, диякон показуючи орарем на Схід, де був Рай, промовляє: "Благослови, Владико, святий вхід", а священик, стоячи перед Царськими Вратами, хрестовидно благословляє в сторону Сходу, говорячи: "Благословенний вхід святих Твоїх завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків". Це зображення хреста на Вході показує нам те, що Господь через свою хресну дорогу відкрив нам двері Раю. Тоді диякон, входячи у Вівтар, виголошує: "Премудрість, станьмо побожно". Словом "Премудрість" він дає знати всім присутнім в храмі, що наступний піснеспів "Світе тихий" та читання із Святого Письма Прокімна або Паремій відкривають премудрість Всевишнього Бога, а слова "Станьмо побожно" закликають всіх присутніх в храмі благоговійно стояти, не розсіюючи свою увагу якимись сторонніми думками. Після цього хор співає "Світе тихий...", а священик, поцілувавши ікони біля Царських Врат, входить у Вівтар.

Зайшовши у Вівтар, священик з дияконом цілують Престол і йдуть на Горнє місце, де повернувшись лицем на Захід (до народу), диякон виголошує Прокімен. Слово "Прокімен" в перекладі з грецької мови означає "попередній", тобто, стих, який попереджує читання Святого Письма, а саме: Паремії, Апостола та Євангелії, і виражає зміст та силу наступного за ним читання, або значення денних молитвослів'їв.

Після Прокімна у святкові дні читаються Паремії (з грец. - "Притчі"). Так називаються читання із священного Письма Старого, а іноді й Нового Завіту, які вміщують в собі пророцтва про події, що згадуються в даний день або похвалу святому, пам'ять якого в цей день святкується. Переважно, на Вечірній читається три Паремії, хоч в окремі дні їх може бути більше, як, наприклад: на Благовіщення - 5 Паремій, у Навечір'я Різдва Христового - 8, у Навечір'я Богоявлення - 13, а у Велику суботу - 15.

Після Паремій віруючі з особливою душевною теплотою у Сугубій Єктенії просять Бога, щоб Він, з великої Своєї милості, помилував їх і всіх православних християн. Сугубою або Усердною ця Єктенія називається тому, що у ній перераховуються всі, за кого підноситься моління, а саме: духовна та державна влада, всі святійші Патріархи православні, благочестиві та повікнезабутні фундатори святих храмів Божих, всі спочилі православні отці і брити наші, що повсюди лежать поховані, ті, що дари приносять і добро діють у храмах Божих, ті, що трудяться, співають і всі присутні на богослужінні люди, які сподіваються від Бога великої та багатої милості. Але найбільше назву цієї Єктенії підкреслює те, що після кожного її прохання хор тричі співає "Господи помилуй". Людська надія на Млість і Чоловіколюбство Боже дає відважність звертатися до Господа з цими проханнями, тому Єктенія закінчується виголосом священика: "Бо Ти Милостивий і Чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків".

Відразу ж після виголосу цієї Єктенії, хор співає піснеспів: "Сподоби Господи...", після якого знову диякон або священик виголошує ще одну Єктенію, яка називається Благальною. Якщо в Сугубій Єктенії перераховувалися всі, за кого підноситься моління, то у піснеспіві "Сподоби Господи" та Благальній Єктенії говориться про те, чого ми просимо у Бога для себе. Так, співаючи "Сподоби Господи...", ми молимо Бога щоб Він сподобив нас у цей вечір зберегтися без гріха, щоб милість Божа перебувала над нами, щоб Він навчив, врозумив та просвітив нас Своїми оправданнями і не зневажав творіння рук своїх, оскільки, Йому "подобає хвала... оспівування... сила... на віки віків.". Далі, у Благальній Єктенії продовжуються прохання про духовні блага. Тут ми просимо вечора всього звершеного, святого мирного і безгрішного; ангела миру, вірного провідника, охоронителя душ і тіл наших; прощення і відпущення гріхів та провин наших; всього доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу; щоб останок життя нашого в мирі та покаянні закінчити; християнського кінця життя нашого, безболісного, бездоганного, мирного і доброї відповіді на Страшному Суді Христовім. Благальною ця Єктенія називається тому, що після кожного її священичого прохання, весь народ, присутній у храмі, повторює за хором "Подай Господи". Після виголосу цієї Єктенії - "Бо Ти Благий і Чоловіколюбець Бог єси..." священик рукою благословляє народ, виголошуючи: "Мир всім". Цими словами він, немовби, передає людям той мир, якого вони просили підчас Єктенії (вечора мирного, ангела миру, миру для світу, останок життя нашого в мирі та покаянні скінчити), адже, Сам Господь наш Ісус Христос залишив нам Свій мир, сказавши: "Мир залишаю вам, мир Мій даю вам" (Ін. 14. 27), а також наказав вітати миром всіх, хто його достойний: "Входячи в дім, привітайте його, кажучи "мир дому цьому", і якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього..." (Мф. 10. 12-13).

Після Благальної Єктенії на Вечірній співаються стихири на стиховні, в яких оспівуються події із земного життя Христа Спасителя, Божої Матері, або інших святих Церкви Христової. Ці піснеспіви називаються стихирами на стиховні (або по іншому, стихирами на стихи), тому що вони мають перед собою стихи не одного чи декількох постійних псалмів (як, наприклад, стихири на "Господи взиваю..."), а стихи вибрані із різних псалмів та інших книг Святого Письма, які мають відношення до того чи іншого свята.

Якщо Вечірня служиться окремо від Утрені, то після стихир на стиховні вона закінчується Відпустом, якщо ж служиться Всенічне Бдіння, то після Благальної Єктенії, замість стихир на стиховні, співаються стихири на Литії, підчас яких священик, а перед ним диякон з кадилом та свічконосець із запаленою свічкою виходять в Притвор на Литію. Сам вихід в Притвор на Литію звершується для тих, що каються та оголошених (ті, що готуються до хрещення). Цей вихід до оголошених та тих, що каються символізує собою те, що й Вхід з кадилом для вірних, тобто, прихід до нас Тихого Світла - Ісуса Христа, і вказує, що й ті, які стоять у Притворі можуть очікувати милості від Бога.

Підчас Литійних стихир диякон звершує кадіння Іконостасу, Тетрапода, настоятеля, хору, кліросів та всіх людей, після чого виголошує молитву "Спаси, Боже, людей Твоїх...", яка вміщує в собі прохання за спасіння людей, щоб Господь благословив усе Своє насліддя, а саме: весь священичий чин, всяку душу християнську, всяке місто, країну та тих, що з вірою живуть у них, всіх раніше спочилих отців та братів наших; щоб визволив нас від голоду, землетрусу, потопу, вогню та нападу чужинців. Ці прохання перериваються словами "Господи помилуй", які хор співає 40 разів, потім 50 разів і двічі по 3 рази. Це моління на Литії закінчується молитвою "Владико Многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш...", яку читає предстоятель, і в якій він просить щоб Господь благоприємною створив молитву нашу, дарував нам відпущення гріхів наших, відігнав від нас усякого ворога та супротивника, умиротворив життя наше і помилував нас.

Після Литійних молитов хор співає Стихири на стиховні, а священик з дияконом заходять на середину храму, де стоїть стіл з литійним сосудом, на якому знаходяться: п'ять хлібців, пшениця, вино та єлей. Після закінчення стихир на стиховні хор співає піснеспів "Нині відпускаєш раба Твого, Владико...". Цю передсмертну пісню святого Симеона Богоприїмця Церква пропонує повторювати всім своїм вірним кожного вечора для того, щоб випрошувати у Бога блаженного кінця свого життя та щоб підчас смерті з миром в душі відійти до Господа. Відразу ж після цього піснеспіву диякон або чтець читає "Трисвяте", "Отче наш...", після чого хор тричі співає тропар, а диякон обкаджує стіл з литійним сосудом. По закінченні співу тропаря священик читає молитву на благословення хлібців, у якій просить щоб Господь, Який благословив п'ять хлібів у пустині, і п'ять тисяч народу наситив, так само благословив і ці хліби, пшеницю, вино і єлей та примножив їх у всьому світі, а вірних, які їх споживають освятив. Освятивши ці Божі дари, духовенство заходить у Вівтар, а хор тричі співає: "Нехай буде ім'я Господнє благословенне від нині і до віку", просячи, тим самим, щоб благословення, якого вони тільки що сподобилися, продовжувалося повіки. Після цього, виражаючи велике бажання благословити Господа у всякий час, возвеличувати й возносити ім'я Його, Церква співає 33-й Псалом: "Благословлю Господа у всякий час...", а священик, немовби відповідаючи на ці слова, подає людям благословення, промовляючи: "Благословення Господнє на вас Того благодаттю і чоловіколюбством, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків". Хор відповідає "Амінь", і на цьому Вечірня закінчується.

Ось таке значення змісту Вечірні. Завжди, коли Господь нам дає можливість молитися на Вечірній, ми повинні благоговійно повчатися у своїх думках, роздумуючи про Бога - Творця світу, про створення Ним людини, вигнання її із Раю, як покарання за непослух, пришестя у світ нашого Спасителя - Господа Ісуса Христа, Його Страждання, Хресну Смерть та Погребіння. Отже, згадуючи все це, будемо завжди зі сповненим любові серцем та трепетною душею складати Вседержителю Богу подяки за все, що Він зволив для нас зробити.

Архимандрит Олексій (Мензатюк)
кандидат богослов'я
 
Допомогти храму ви можете, надіславши гроші на картку через Приват24.